Газда, -ди и пр = ґазда и пр.
Заго́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обнажаться обнажиться снизу, поднять платье вверхъ.
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там.
Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів.
Кармак, -ка, м. Рыболовный снарядъ, для ловли подо льдомъ: волосяная веревка, къ которой прикрѣплены 5—6 удочекъ. Въ Добруджѣ снарядъ этотъ дѣлается въ большихъ размѣрахъ: онъ состоитъ изъ многихъ переметів (отъ 200 до 400 штукъ), т. е. осмоленныхъ канатовъ, на каждомъ канатѣ по 60 крючковъ.
Куширь, -рю́, м. Водяная крапива. Ceratophillum demersum. Сам Дашкович, забувши свою философію, обома руками вибірав раки й рибу з жабуриння і куширу. Бодай тая річка куширем заросла.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Увиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. увину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Управляться, управиться, успѣвать, успѣть. Увивайся, гожий хлопче, коло курки швидко. Ой матінко-утко, увивайся хутко. Так багато вранці роботи, що навряд чи я увинусь.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться.