Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подриґус
подридзати
подрипати
подріб
подрібити
подрібнити
подрібниця
подрібніти
подрібці
подріжнятися
подробити
подробиця
подрочити
подруга
подругувати
подруженька
подружжя
подружина
подружити
подружитися
подружка
подружниця
по-друзьки
подрукувати
подруцкати
подря
подряпати
подряпатися
подубіти
подубнути
подув
подуванити
подуванитися
подувати
подувчитися
подуга
подудрювати
подужати
подужу
подужувати
подужчати
подумання
подумати
подумняний
подунути
подупельник
подурити
подуріти
подурманитися
подурнішати
подуся
подути
подутися
подуха
подухати
подушеньство
подушечка
подушити
подушка
подушне
подушник
подущина
подюґати
подяка
подякування
подякувати
подячний
поезійка
поезія
поема
поет
поетизування
поетизувати
поетичний
поетичність
поетів
поетка
поєдині
поєдинок
поєдинцем
поєднання
поєднати
поєднатися
поєзуїтити
пожаданий
пожадання
пожадати
пожадатися
пожадливий
пожадливість
пожакувати
пожалити
пожалити 2
пожалитися
пожаліти
пожалкувати
пожалкуватися
пожалувати
пожар
пожарина
пожарище
пожарка
пожарний
пожарня
пожартувати
пожати
пожахати
пожахачка
пожахнутися
пожбурити
пожвакати
пождати
пожевріти
пожега
пожед
пожежа
пожежний
пожемчужити
поженити
поженитися
Борня, -ні, ж. Борьба. Левч. 6.
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.
Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м'яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли. Чуб. V. 124.
Паркановий, -а, -е. Относящійся къ забору, заборный.
Поперекидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекидати, перекинути, но во множествѣ. Поперекидала вози... в воду. Рудч. Ск. І. 33.
Служанка, -ки, ж. = служебка. Рудч. Ск. II. 195. Ум. служа́ночка. Нащо мені служаночки всі твої, ти сам, молод, не до мислоньки моєї. Чуб. V. 894.
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Шарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Моя, тереть (мочалкой и пр.). 2) = прашувати. Пішов шарувати буряки. Черниг. у.
Нас спонсорують: