Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Каша, -ші, ж.
1) Каша. Борщ без каші вдовець. так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать.
2) березова каша. Розги.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Пятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. Ум. кашка, кашечка. Горщечок кашечки.
Начарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Наколдовать, наворожить.
2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала.
Обуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обутися, обуюся, -єшся, гл. Надѣвать, надѣть на себя обувь, обуваться, обуться.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли.
Питати, -та́ю, -єш, гл. Спрашивать. Став же в мене козаченько та дороженьки питати. Не питаючи броду, не сунься у воду.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ.
Сутки 1, -ток, ж. мн. Сутки. День і ніч — сутки пріч.
Тилє, -ля, с. Тупое ребро ножа, ножницъ и пр., противоположное лезвію.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях.
