Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подурити

Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю. Федьк. ІІ. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРИТИ"
Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Єв. Л. VIII. 24. Чуб. І. 31. Розбишацьке буяння. К. Кр. 36. І гласу Божого не чули за буянням К. Псал. 145. 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума. К. ПС. 46.
Короткозоркий, -а, -е. Близорукій. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Лаштування, -ня, с. 1) Приготовленіе, снаряженіе. 2) = лаштунки 1.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито. Гол. IV. 478.
Палітра, -ри, ж. Палитра. Кв. І. 127.
Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Ном. № 12854. Брехати — не ціпом махати. Ном. № 6815. 2) ціпи в'язати. Ссориться. Подол. г. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. Вх. Зн. 82. 4) Порода большихъ грушъ. Вх. Лем. 480. Ум. ці́пик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.