Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подурити

Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю. Федьк. ІІ. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРИТИ"
Бубличок, -чка, м. Ум. отъ бублик.
Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Зашпунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закупориться, крѣпко запереться. В замку Корсунськім зашпунтувались.
Ля́гома, -м, с. мн. = лягови. Пізно, об лягома приїхав. Зміев. у.
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.
Оздоровити, -ся. Cм. оздоровляти, -ся.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Черпітиха, -хи, ж. = черпіта. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.