Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подурити

Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю. Федьк. ІІ. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРИТИ"
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки. Борз. у.
Доча́сно нар. Временно.
Курок, -рка, м. Курокъ. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Макс. Одвів курка і вже хотів був стріляти. Чуб. І. 154.
Одновілити, -лю, -лиш, гл. = і́льнувати.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Поварувати, -ру́ю, -єш, гл. Сохранить, уберечь. Бог поварував. Вх. Зн. 18.
Понасовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. = понасуватися. Брови на очі йому понасовувались. К. Оп. 4.
Прибічи гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Промінистий, -а, -е. Лучистый; лучезарный.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.