Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пересовуватися
пересолити
пересолодати
пересолоджувати
пересолювати
пересохнути
пересохти
переспа
переспати
переспатися
переспів
переспівати I
переспівати II
переспівувати
переспівуватися
переспіти
переставати
переставити
переставитися
переставка
переставляти
перестан
перестання
перестановити
перестановляти
перестанок
перестань
перестарітися
перестаркуватий
перестати
перестерегти
перестерігати
перестилати
перестогнати
пересторога
перестоювати
перестраждати
перестрах
перестрашити
перестрашитися
перестрелити
перестрелювати
перестрибнути
перестрибувати
перестрига
перестригти
перестрижка
перестрівати
перестріляти
перестріт
перестріти
перестрітник
перестрічати
перестрочити
перестрочувати
перестругати
перестругувати
переступ
переступати
переступень
переступити
переступний
переступувати
пересувати
пересуватися
пересуд
пересуддя
пересуджувати
пересудливий
пересукати
пересукувати
пересумувати
пересунути
пересупонити
пересурмити
пересучий
пересушити
пересушувати
пересушуватися
пересягнути
перетанцювати
перетанцюватися
перетаскати
перетаскувати
переташовуватися
перетворити
перетенетити
перетерпіти
перетерти
перетижнювати
перетика
перетикати
перетин
перетинати
перетинок
перетирати
перетиратися
перетік
перетісувати
перетлівати
перетнути
перетовкти
перетовктися
перетопити
перетоплювати
переточити
переточувати
перетратите
перетрачувати
перетремтіти
перетривати
перетрої'ти
перетрощити
перетрусити
перетрухати
перетрушувати
перетрясатися
перетужити
перетупотіти
перетупцюватися
Арци́. Архи. Прибавляется къ нѣкоторымъ словамъ для усиленія значенія, напр.: арцибіскуп — католическій архіепископъ, арцира́бин — главный раввинъ; иногда и ради насмѣшки, напр.: арциду́рень.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Перебрех, -ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться. К. Дз. 90.
Похимородити, -джу, -диш, гл. 1) = похимерувати. 2) Поколдовать нѣкоторое время.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137.  
Тюгу! меж. = тю. Шейк.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Шполик, -ка, м. Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ). Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: