Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прашувати
пращикувати
пращур
пращурка
пре..
превелебний
превсякий
предвік
предвічний
предківський
предківщина
предків'я
предковецький
предковий
предковіковий
предковіцький
предковічний
предміщанин
предозвілля
предок
предокучити
представитися
представлятися
предся I
предся II
предузвілля
предці
прежній
през
презвірх
презирство
презмагати
прейма
прекладати
прекрасен
прекрасно
прем
премиленний
преміч
премудрий
премудрість
премудро
преномерант
преогорчати
препір
преподобитися
преподобний
преподобник
преподобниця
пресподниця
престіл
престільниця
претак
претінка
префект
прецінь
преч
пречиста
пречудо
при
прибавити
прибавка
прибавляти
прибавлятися
прибагати
прибагом
прибажний
прибачити
прибгати
прибеґа
прибивати
прибиватися
прибивач
прибирати
прибиток
прибичовувати
прибігати
прибігнути
прибідок
прибіжанин
прибій
прибійниця
прибік
прибілий
прибільшати
прибільшатися
прибір
прибірання
прибірати
прибіратися
прибірний
прибірниця
прибіч
прибічи
прибічник
приблагати
приближність
приблуда
приблудити
приблудний
приблукати
приборкати
приборкувати
прибочний
прибочок
прибрати
прибрести
прибрехати
прибрехнути
прибріхувати
прибувати I
прибувати II
прибудовувати
прибулий
прибути
прибутний
прибутній
прибуток
приваб
приваба
Вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Шевч. 348. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.
Горо́ховий, -а, -е. Гороховый. Сунешься, мов горохова копиця. Ном. № 8635.
Пензель, -зля, м. 1) Кисть (у живописцевъ). Левиц. Пов. 217. Дістав палітру з красками і пензель. Кв. 2) = щітка, которой бѣлятъ стѣны. Черниг. у. Ум. пензлик.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату. Стор.
Рясота, -ти, ж. = ряснота. Черк. у. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Св. Л. 205. Там рясота така, що гілля підперай. Камен. у. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Пирят. у. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота. Грин. II. 316.
Стигнути, -гну, -неш, гл. 1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне. 2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне. Св. Л. 285. 3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Хапло, -ла, с. Сорная трава. Посіяла квітки, а виросло хапло. Винниц. у.
Черепушечка, -ки, ж. Ум. отъ черепушка.
Швірньовий, -а́, -е́ Къ шворню относящійся. залізо швірньове. Цилиндрическое желѣзо, употребляющееся для шворней. Вас. 198.
Нас спонсорують: