Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперетоплювати
попереточувати
поперетрощувати
поперетрушувати
поперетягати
поперехвалювати
поперехиляти
поперехилятися
попереходити
поперехоплювати
поперехрищувати
поперехрищуватися
попереціжувати
попереціловувати
поперецінювати
поперечитися
поперечитувати
поперечищати
поперечіплювати
поперечісувати
поперечісуватися
поперечка
поперечний
поперечниця
поперечок
поперечуватися
поперешний
поперешукувати
поперідь
поперник
поперти
попертися
поперхливий
поперчити
попестити
попеститися
попечатати
попивати
попивкати
попизитися
попик
попильнувати
попини
попинка
пописати
пописувати
пописько
пописьмачити
попит
попитання
попитати
попитатися
попити I
попити II
попитися
попитлювати
попитувати
попихати
попихатися
попихач
попихачний
попихкати
попихувати
попичка
попишатися
попів
попів 2
попівна
попівство
попівський
попід
попідбивати
попідбиватися
попідбігати
попідбірати
попід-біччу
попідважувати
попідвереджуватися
попідвіконню
попідвішувати
попідводити
попідводитися
попідволікати
попідв'язувати
попідв'язуватися
попідганяти
попідгинати
попідгинатися
попідгір'ю
попідгледжувати
попідглядати
попідгодовувати
попідголювати
попідголюватися
попідгортати
попідгортатися
попідгризати
попідгрібати
попіддирати
попіддовбувати
попіддрочувати
попіддурювати
попідземний
попідіймати
попід'їжджати
попід'їздити
попідкладати
попідковузати
попідколювати
попідкопувати
попідкопуватися
попідкочувати
попідкочуватися
попідкошувати
попідкрадатися
попідкручувати
попідкупляти
попідкурювати
попідлазити
попідлатувати
Відбабувати, -бу́ю, -єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.
Збу́джувати, -джую, -єш, сов. в. збуди́ти, -джу́, -диш, гл. Пробуждать, пробудить, будить, разбудить. Його сонного будили, не збудили. Макс. (1849) 27.
Корсатка, -ки, ж. 1) Раст.? 2) — гірська. Рас. Hieratium aurantiacum. Шух. І. 20.
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Липоватиця, -ці, ж. = липковиця. Вх. Лем. 432.
Подавник, -ка, м. = легкодушник. Шух. І. 143.
Приступ, -пу, м. 1) Доступъ; приступъ. Мав приступ до двору. Левиц. Пов. 117. І приступу до тебе нема. Г. Барв. 497. 2) Приступъ (военный). Враг мене візьми, коли б я засурмив вам хоч на один приступ. К. ЧР. 66.
Просаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. просади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Продѣваться, продѣться, просунуться. 2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Розбовтувати, -тую, -єш, сов. в. розбо́втати, -таю, -єш, гл. Разбалтывать, разболтать, размѣшивать, размѣшать. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують мезиним пальцем з правші сіль у воді і пють. Ном. № 13628.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: