Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперетоплювати
попереточувати
поперетрощувати
поперетрушувати
поперетягати
поперехвалювати
поперехиляти
поперехилятися
попереходити
поперехоплювати
поперехрищувати
поперехрищуватися
попереціжувати
попереціловувати
поперецінювати
поперечитися
поперечитувати
поперечищати
поперечіплювати
поперечісувати
поперечісуватися
поперечка
поперечний
поперечниця
поперечок
поперечуватися
поперешний
поперешукувати
поперідь
поперник
поперти
попертися
поперхливий
поперчити
попестити
попеститися
попечатати
попивати
попивкати
попизитися
попик
попильнувати
попини
попинка
пописати
пописувати
пописько
пописьмачити
попит
попитання
попитати
попитатися
попити I
попити II
попитися
попитлювати
попитувати
попихати
попихатися
попихач
попихачний
попихкати
попихувати
попичка
попишатися
попів
попів 2
попівна
попівство
попівський
попід
попідбивати
попідбиватися
попідбігати
попідбірати
попід-біччу
попідважувати
попідвереджуватися
попідвіконню
попідвішувати
попідводити
попідводитися
попідволікати
попідв'язувати
попідв'язуватися
попідганяти
попідгинати
попідгинатися
попідгір'ю
попідгледжувати
попідглядати
попідгодовувати
попідголювати
попідголюватися
попідгортати
попідгортатися
попідгризати
попідгрібати
попіддирати
попіддовбувати
попіддрочувати
попіддурювати
попідземний
попідіймати
попід'їжджати
попід'їздити
попідкладати
попідковузати
попідколювати
попідкопувати
попідкопуватися
попідкочувати
попідкочуватися
попідкошувати
попідкрадатися
попідкручувати
попідкупляти
попідкурювати
попідлазити
попідлатувати
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах. Левиц. І. 26.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Чуб. V. 848. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. Чуб. III. 118. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало. Ном. № 5741.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати. Грин. II. 183.
Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.
Милки́й, -а́, -е́ Хорошо мылящійся.
Надвереджа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Повреждать, повредить (о здоровьѣ).
Повторяти, -ря́ю, -єш, гл. Вторить. Що бурлака гірко робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає, а хазяйка повторяв: де ти в чорта волочився? Чуб. V. 472.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.
Укріпляти, -ляю, -єш, сов. в. укріпити, -плю, -пиш, гл. Укрѣплять, укрепить. Укріпив, як Бог черепаху. Ном. № 7503. Твоя правиця його віти навіки міцно укріпляла. К. Псал. 187. Зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Хватка, -ки, ж. Снарядъ для ловли рыбы: два взаимно перекрещивающихся деревянныхъ обруча (бильце), прикрѣпленныхъ къ ручкѣ (держак); къ обручамъ прикрѣпляется четырехугольная сѣтка. Это хватка черпако́ва въ отличіе отъ хватки стоя́чої, которая опускается не горизонтально, а вертикально внизъ. Браун. 14, 15. О. 1861. XI. 116.
Нас спонсорують: