Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперетоплювати
попереточувати
поперетрощувати
поперетрушувати
поперетягати
поперехвалювати
поперехиляти
поперехилятися
попереходити
поперехоплювати
поперехрищувати
поперехрищуватися
попереціжувати
попереціловувати
поперецінювати
поперечитися
поперечитувати
поперечищати
поперечіплювати
поперечісувати
поперечісуватися
поперечка
поперечний
поперечниця
поперечок
поперечуватися
поперешний
поперешукувати
поперідь
поперник
поперти
попертися
поперхливий
поперчити
попестити
попеститися
попечатати
попивати
попивкати
попизитися
попик
попильнувати
попини
попинка
пописати
пописувати
пописько
пописьмачити
попит
попитання
попитати
попитатися
попити I
попити II
попитися
попитлювати
попитувати
попихати
попихатися
попихач
попихачний
попихкати
попихувати
попичка
попишатися
попів
попів 2
попівна
попівство
попівський
попід
попідбивати
попідбиватися
попідбігати
попідбірати
попід-біччу
попідважувати
попідвереджуватися
попідвіконню
попідвішувати
попідводити
попідводитися
попідволікати
попідв'язувати
попідв'язуватися
попідганяти
попідгинати
попідгинатися
попідгір'ю
попідгледжувати
попідглядати
попідгодовувати
попідголювати
попідголюватися
попідгортати
попідгортатися
попідгризати
попідгрібати
попіддирати
попіддовбувати
попіддрочувати
попіддурювати
попідземний
попідіймати
попід'їжджати
попід'їздити
попідкладати
попідковузати
попідколювати
попідкопувати
попідкопуватися
попідкочувати
попідкочуватися
попідкошувати
попідкрадатися
попідкручувати
попідкупляти
попідкурювати
попідлазити
попідлатувати
Боротися, -рюся, -решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен.
Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт. Желех.
Зґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зґвалтувала. К. МБ. III. 247. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значеніи употреблено только въ одной фальсифицир. пѣснѣ: Зґвалтували лиху чутку наші хуторянці. Мет. 373.
Зрадецький, -а, -е. Измѣнническій. Зрадецькі речі супротив пана. Хата. 153.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило? Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.).
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Пектися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Котл. Ен. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться. Грин. III. 570. 2) Печься. Сам міситься, сам і печеться. Рудч. Ск. І. 136. 3) Жариться. Курка печеться.
Пробрести, -бреду́, -де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко. Харьк.
Сумирно нар. Мирно, тихо. МВ. ІІ. 171.
Таранкуватий, -а, -е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176.
Нас спонсорують: