Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперетоплювати
попереточувати
поперетрощувати
поперетрушувати
поперетягати
поперехвалювати
поперехиляти
поперехилятися
попереходити
поперехоплювати
поперехрищувати
поперехрищуватися
попереціжувати
попереціловувати
поперецінювати
поперечитися
поперечитувати
поперечищати
поперечіплювати
поперечісувати
поперечісуватися
поперечка
поперечний
поперечниця
поперечок
поперечуватися
поперешний
поперешукувати
поперідь
поперник
поперти
попертися
поперхливий
поперчити
попестити
попеститися
попечатати
попивати
попивкати
попизитися
попик
попильнувати
попини
попинка
пописати
пописувати
пописько
пописьмачити
попит
попитання
попитати
попитатися
попити I
попити II
попитися
попитлювати
попитувати
попихати
попихатися
попихач
попихачний
попихкати
попихувати
попичка
попишатися
попів
попів 2
попівна
попівство
попівський
попід
попідбивати
попідбиватися
попідбігати
попідбірати
попід-біччу
попідважувати
попідвереджуватися
попідвіконню
попідвішувати
попідводити
попідводитися
попідволікати
попідв'язувати
попідв'язуватися
попідганяти
попідгинати
попідгинатися
попідгір'ю
попідгледжувати
попідглядати
попідгодовувати
попідголювати
попідголюватися
попідгортати
попідгортатися
попідгризати
попідгрібати
попіддирати
попіддовбувати
попіддрочувати
попіддурювати
попідземний
попідіймати
попід'їжджати
попід'їздити
попідкладати
попідковузати
попідколювати
попідкопувати
попідкопуватися
попідкочувати
попідкочуватися
попідкошувати
попідкрадатися
попідкручувати
попідкупляти
попідкурювати
попідлазити
попідлатувати
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. Шевч. 48. 2)кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. Чуб. V. 135. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» МВ. І. 107. То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. К. Іов. 38. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита. Г. Барв. 287.
Коповиця, -ці, ж. Время сгребанія конецъ, сгребаніе копенъ. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину. Вх. Зн. 33.
Мильо́н, -на, м. = милін. Н. Вол. у.
Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. Ум. містинка, місти́ночка.
Оповідь, -ді, ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. І. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. І. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. ІІІ. 50.  
Пособлятися, -ля́ється, сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.
Товкачечка, -ки, ж. Ум. отъ товкачка.
Циркати, -каю, -єш, гл. Доя, выжимать струю молока. Харьк.
Нас спонсорують: