Валитися, -люся, -лишся, гл.
1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні.
2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся.
Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи.
Остерегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. остерегтися, -жуся, -же́шся, гл. Остерегаться, остеречься, поберечься. Які лиш не остережуться, а їй на острів попадуться, тих переверне на звірей.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Рівночасно нар. Одновременно.
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде.
Совуня, -ні, ж. ласк. отъ сова.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.
Чахлик, -ка, м. Рубаха, застегиваемая сзади.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу.