Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перекривдити
перекривити
перекривляти
перекрити
перекричати
перекрій
перекроїти
перекроювати
перекруг
перекрутити
перекручувати
перекручуватися
перекудкудакати
перекудлити
перекудовчити
перекуйовдити
перекульбачити
перекульгати
перекупати
перекупень
перекупити
перекупка
перекупляти
перекупник
перекупня
перекуповувати
перекупство
перекусити
перекуска
перекути
перекушувати
перелагоджувати
перелад
переладнати
перелаз
перелазити
перелазок
переламати
переламатися
переламувати
переламуватися
перелатати
перелаяти
перелаятися
перелев
перележати
перележувати
перелесник
перелесниця
перелет
перелета
перелетіти
переливати
переливатися
переливки
перелинути
перелити
перелицьовувати
переліг
переліжка
переліжний
перелізти
перелік
переліс
переліска
перелісок
переліт
перелітати
перелітка
перелітувати I
перелітувати II
перелічити
перелічування
перелічувати
перелляти
перелоги
переложення
переложити
переломити
перелопатити
перелупати
перелупий
перелупити
перелюб
перелюбець
перелюбити
перелюбки
перелюбний
перелюбник
перелюбниця
перелюбство
перелютувати
перелягати
переляк
перелякати
перелякувати
переляментувати
перелямувати
переляскати
перемага
перемагати
перемагатися
перемазати
перемазувати
перемальовувати
переманити
переманювати
перемастити
перемахати
перемахлювати
перемахлярити
перемахнути
перемацати
перемащувати
перемеженитися
перемежовувати
перемелювати
переменувати
переменуватися
перемервити
Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Сумск. у. Як би той бондарь, що торік днив. Могилев. у.
За́відка, -ки, ж. Въ пловучей сукновальнѣ, помѣщаемой на лодкахъ: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колесъ. Вас. 173.
Квартонька и кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Желех. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує. Грин. III. 530.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений. Г. Барв. 221.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.  
Уланський, -а, -е. Уланскій. Шейк.
Нас спонсорують: