Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перекривдити
перекривити
перекривляти
перекрити
перекричати
перекрій
перекроїти
перекроювати
перекруг
перекрутити
перекручувати
перекручуватися
перекудкудакати
перекудлити
перекудовчити
перекуйовдити
перекульбачити
перекульгати
перекупати
перекупень
перекупити
перекупка
перекупляти
перекупник
перекупня
перекуповувати
перекупство
перекусити
перекуска
перекути
перекушувати
перелагоджувати
перелад
переладнати
перелаз
перелазити
перелазок
переламати
переламатися
переламувати
переламуватися
перелатати
перелаяти
перелаятися
перелев
перележати
перележувати
перелесник
перелесниця
перелет
перелета
перелетіти
переливати
переливатися
переливки
перелинути
перелити
перелицьовувати
переліг
переліжка
переліжний
перелізти
перелік
переліс
переліска
перелісок
переліт
перелітати
перелітка
перелітувати I
перелітувати II
перелічити
перелічування
перелічувати
перелляти
перелоги
переложення
переложити
переломити
перелопатити
перелупати
перелупий
перелупити
перелюб
перелюбець
перелюбити
перелюбки
перелюбний
перелюбник
перелюбниця
перелюбство
перелютувати
перелягати
переляк
перелякати
перелякувати
переляментувати
перелямувати
переляскати
перемага
перемагати
перемагатися
перемазати
перемазувати
перемальовувати
переманити
переманювати
перемастити
перемахати
перемахлювати
перемахлярити
перемахнути
перемацати
перемащувати
перемеженитися
перемежовувати
перемелювати
переменувати
переменуватися
перемервити
Дозвіл, -волу, м. Позволеніе, разрѣшеніе. То прошу ж у вас дозволу бувати в гостях у ваших рідних. Левиц. Пов. 329.
Дошарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Домыться (о вымываніи при помощи тренія щеткой, мочалкой и т. п. твердой поверхности, напр. стола).
Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей. Сосниц. у.
Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Грин. II. 171.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Овечина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся. Чуб. III. 227.
Роз'їсти, -ся. Cм. розїдати, -ся.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Шевч. 8. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Н. п. Моргнув якось усима. Г. Барв. 367. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Н. Вол. у. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Г. Барв. 251. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. Чуб. VII.  по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. КС. 1893. У. 275. Свита до трьох усів. О. 1862. IX. 68. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Котл. Ен. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити. Чуб. VII. 4 33.
Нас спонсорують: