Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перекривдити
перекривити
перекривляти
перекрити
перекричати
перекрій
перекроїти
перекроювати
перекруг
перекрутити
перекручувати
перекручуватися
перекудкудакати
перекудлити
перекудовчити
перекуйовдити
перекульбачити
перекульгати
перекупати
перекупень
перекупити
перекупка
перекупляти
перекупник
перекупня
перекуповувати
перекупство
перекусити
перекуска
перекути
перекушувати
перелагоджувати
перелад
переладнати
перелаз
перелазити
перелазок
переламати
переламатися
переламувати
переламуватися
перелатати
перелаяти
перелаятися
перелев
перележати
перележувати
перелесник
перелесниця
перелет
перелета
перелетіти
переливати
переливатися
переливки
перелинути
перелити
перелицьовувати
переліг
переліжка
переліжний
перелізти
перелік
переліс
переліска
перелісок
переліт
перелітати
перелітка
перелітувати I
перелітувати II
перелічити
перелічування
перелічувати
перелляти
перелоги
переложення
переложити
переломити
перелопатити
перелупати
перелупий
перелупити
перелюб
перелюбець
перелюбити
перелюбки
перелюбний
перелюбник
перелюбниця
перелюбство
перелютувати
перелягати
переляк
перелякати
перелякувати
переляментувати
перелямувати
переляскати
перемага
перемагати
перемагатися
перемазати
перемазувати
перемальовувати
переманити
переманювати
перемастити
перемахати
перемахлювати
перемахлярити
перемахнути
перемацати
перемащувати
перемеженитися
перемежовувати
перемелювати
переменувати
переменуватися
перемервити
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Кинджал, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать. Вх. Зн. 48.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Труднація, -ції, ж. Трудность. Та се не велика труднація.  
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216. В його слові улещання, а ні крихти правди. К. Псал. 21.
Нас спонсорують: