Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перекривдити
перекривити
перекривляти
перекрити
перекричати
перекрій
перекроїти
перекроювати
перекруг
перекрутити
перекручувати
перекручуватися
перекудкудакати
перекудлити
перекудовчити
перекуйовдити
перекульбачити
перекульгати
перекупати
перекупень
перекупити
перекупка
перекупляти
перекупник
перекупня
перекуповувати
перекупство
перекусити
перекуска
перекути
перекушувати
перелагоджувати
перелад
переладнати
перелаз
перелазити
перелазок
переламати
переламатися
переламувати
переламуватися
перелатати
перелаяти
перелаятися
перелев
перележати
перележувати
перелесник
перелесниця
перелет
перелета
перелетіти
переливати
переливатися
переливки
перелинути
перелити
перелицьовувати
переліг
переліжка
переліжний
перелізти
перелік
переліс
переліска
перелісок
переліт
перелітати
перелітка
перелітувати I
перелітувати II
перелічити
перелічування
перелічувати
перелляти
перелоги
переложення
переложити
переломити
перелопатити
перелупати
перелупий
перелупити
перелюб
перелюбець
перелюбити
перелюбки
перелюбний
перелюбник
перелюбниця
перелюбство
перелютувати
перелягати
переляк
перелякати
перелякувати
переляментувати
перелямувати
переляскати
перемага
перемагати
перемагатися
перемазати
перемазувати
перемальовувати
переманити
переманювати
перемастити
перемахати
перемахлювати
перемахлярити
перемахнути
перемацати
перемащувати
перемеженитися
перемежовувати
перемелювати
переменувати
переменуватися
перемервити
Безрогий, -а, -е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Борщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2. Желех.
Ок пред. = ік. Мил. 180. Коли ж вас, моя матінко, в гості дожидать? Чи вас ок Різдву, чи вас ок Великодню, чи вас ок святій неділонці. Мил. 196. Прибудь, прибудь, мій батенько, тепер ок мені. Мил. 112.
Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Стор. МПр. 105. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. Греб. 386. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. Гн. І. 90. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Мнж. 9. Маруся підвела очиці вгору. Кв. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. МВ. І. 57. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Kolb. I. 56. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. Мир. Пов. II. 80. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. МВ. (О. 1862. III. 68). Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. Рудч. Ск. 6)до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Кв. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела. Чуб. V. 231.
Погодливий, -а, -е. = погідливий.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш. Ном. № 8890. 2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати. Г. Барв. 265. 2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити. 4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив... Стор. МПр. 58. 5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Чичирк Въ выраженіи: ні чичи́рк. Ни тугу! ни слова! не шелохнется. Ні чичирк! і дух притаїв. Ном. № 12942.
Нас спонсорують: