Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перекривдити
перекривити
перекривляти
перекрити
перекричати
перекрій
перекроїти
перекроювати
перекруг
перекрутити
перекручувати
перекручуватися
перекудкудакати
перекудлити
перекудовчити
перекуйовдити
перекульбачити
перекульгати
перекупати
перекупень
перекупити
перекупка
перекупляти
перекупник
перекупня
перекуповувати
перекупство
перекусити
перекуска
перекути
перекушувати
перелагоджувати
перелад
переладнати
перелаз
перелазити
перелазок
переламати
переламатися
переламувати
переламуватися
перелатати
перелаяти
перелаятися
перелев
перележати
перележувати
перелесник
перелесниця
перелет
перелета
перелетіти
переливати
переливатися
переливки
перелинути
перелити
перелицьовувати
переліг
переліжка
переліжний
перелізти
перелік
переліс
переліска
перелісок
переліт
перелітати
перелітка
перелітувати I
перелітувати II
перелічити
перелічування
перелічувати
перелляти
перелоги
переложення
переложити
переломити
перелопатити
перелупати
перелупий
перелупити
перелюб
перелюбець
перелюбити
перелюбки
перелюбний
перелюбник
перелюбниця
перелюбство
перелютувати
перелягати
переляк
перелякати
перелякувати
переляментувати
перелямувати
переляскати
перемага
перемагати
перемагатися
перемазати
перемазувати
перемальовувати
переманити
переманювати
перемастити
перемахати
перемахлювати
перемахлярити
перемахнути
перемацати
перемащувати
перемеженитися
перемежовувати
перемелювати
переменувати
переменуватися
перемервити
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. Н. п. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Кормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Кормиться. Ном. 10105.
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Рудч. Ск. II. 82. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Левиц. І. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Ком. II. Миттю. Мигомъ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. К. ЧР. 242. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. Котл. Ен. І. 6. говорити миттю. Говорить скороговоркой. Александров. у.
Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Наломи́тися, -млю́ся, -мишся, гл. 1) Надломиться. Вісь наломилася. 2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Г. Барв. 407. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою. К. ЧР. 117.
Подлубатися, -баюся, -єшся, гл. 1) = подлубати. 2)у голові. Сильно подумать.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку. Мил. 88.
Товариство, -ва, с. 1) Товарищество. У товаристві лад — усяк тому радіє. Гліб. 4. 2) соб. Товарищи. Слава тобі, Гамаліє.... на всю Україну, що не дав ти товариству згинуть на чужині. Шевч. 61. Тільки товариства, що коник вороний. Чуб. V. 1025. Забери з собою всі лиха, всі зла, своє товариство. Шевч. 3) Общество. Веселе товариство. Стор. МПр. 55. Не цурався він і нашого товариства. Стор. II. 4) Общество (научное, коммерческое, промышленное и пр.). Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові. Товариство Просвіта у Львові. Товариства «Шкільна Поміч» у Львові, Коломиї, Самборі. Товариство «Львівський Боян». Повітове товариство кредитове. Календарь «Просвіти», «Товариш» на рік 1904.
Торгівля, -лі, ж. Торговля. Харьк. у.
Нас спонсорують: