Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприборкувати
поприбріхувати
поприварювати
попривертати
попривикати
поприводити
попривозити
поприволікати
поприв'язувати
попригадувати
попригадуватися
поприганяти
попригинати
попригинатися
попригладжувати
попригнічувати
попригонити
попригороджувати
попригортати
попригортатися
попригрівати
попригріватися
попридавлювати
попридавлюватися
попризвичаюватися
попризнаватися
поприїздити
поприймати
поприйматися
поприк
поприкидати 2
поприкипати
поприкладати
поприковувати
поприколювати
поприкороччувати
поприкочувати
поприкривати
поприкриватися
поприкручувати
поприкупати
поприлагоджувати
поприлазити
поприлипати
поприлітати
поприлучати
поприлучатися
поприлягати
попримазувати
поприманювати
попримежовувати
попримерзати
попримощувати
попримощуватися
попримуровувати
попримушувати
попринаджувати
поприндитися
поприневолювати
поприносити
поприорювати
поприпадати
поприпалювати
поприпинати
поприпізняти
поприпізнятися
поприпікати
поприправляти
поприпускати
поприраховувати
поприрівнювати
поприробляти
поприростати
поприручати
поприсилати
поприсилювати
поприсипати
поприсипатися
поприсирнювати
поприсідати
поприсіювати
поприскакувати
поприскувати
поприставати
поприсягати
поприти
попритоптувати
попритужувати
попритулювати
попритуляти
попритулятися
поприходити
попричиняти
попричіплювати
попришивати
поприщити
поприщитися
попріти
попробувати 2
попробуватися
попробуркувати
попробуркуватися
попровадити
попровадитися
попровірчувати
попроганяти
попрогледжувати
попрогонити
попрогризати
попродати
попродовбувати
попроз
попроїдати
попрокидатися
попрокурвувати
попрокушувати
попромивати
попромінювати
попромітати
попропадати
Вилу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. ви́лущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Зловістний, -а, -е. Зловѣщій. Желех.
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. Рудч. Ск. 25. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. Мнж. 66. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. О. 1861. VIII. 95. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. КС. 1882. ІІІ. 611. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Мнж. 95. Зсадити дерево на віз. Зміев. у.
Ніколи нар. Некогда, нѣтъ времени.
Поселити, -лю, -лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Реп'ях, -ха, м. 1) Раст. Aretium lappa, репейникъ. Причепився, як репях. Ном. № 2744. 2)польовий. Раст. Carduus nutans. ЗЮЗО. І. 174. Ум. реп'яшок.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Тринадцятий, -а, -е. числ. Тринадцатый.
Нас спонсорують: