Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприборкувати
поприбріхувати
поприварювати
попривертати
попривикати
поприводити
попривозити
поприволікати
поприв'язувати
попригадувати
попригадуватися
поприганяти
попригинати
попригинатися
попригладжувати
попригнічувати
попригонити
попригороджувати
попригортати
попригортатися
попригрівати
попригріватися
попридавлювати
попридавлюватися
попризвичаюватися
попризнаватися
поприїздити
поприймати
поприйматися
поприк
поприкидати 2
поприкипати
поприкладати
поприковувати
поприколювати
поприкороччувати
поприкочувати
поприкривати
поприкриватися
поприкручувати
поприкупати
поприлагоджувати
поприлазити
поприлипати
поприлітати
поприлучати
поприлучатися
поприлягати
попримазувати
поприманювати
попримежовувати
попримерзати
попримощувати
попримощуватися
попримуровувати
попримушувати
попринаджувати
поприндитися
поприневолювати
поприносити
поприорювати
поприпадати
поприпалювати
поприпинати
поприпізняти
поприпізнятися
поприпікати
поприправляти
поприпускати
поприраховувати
поприрівнювати
поприробляти
поприростати
поприручати
поприсилати
поприсилювати
поприсипати
поприсипатися
поприсирнювати
поприсідати
поприсіювати
поприскакувати
поприскувати
поприставати
поприсягати
поприти
попритоптувати
попритужувати
попритулювати
попритуляти
попритулятися
поприходити
попричиняти
попричіплювати
попришивати
поприщити
поприщитися
попріти
попробувати 2
попробуватися
попробуркувати
попробуркуватися
попровадити
попровадитися
попровірчувати
попроганяти
попрогледжувати
попрогонити
попрогризати
попродати
попродовбувати
попроз
попроїдати
попрокидатися
попрокурвувати
попрокушувати
попромивати
попромінювати
попромітати
попропадати
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Братець, -тця, м. Ум. отъ брат.
Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. І. 120.
Зака́тний, -а, -е. Звѣрскій, свирѣпый.
Локта́ти, -кчу, -чеш, гл. = лоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Черк. у. Орали отте льонище. Кіев. г.
Придоба, -би, ж. Удобство. Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. МВ. ІІ. 202. Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип'ячі й смолі не велика придоба. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Чабала меж. = цабе. Бессараб.