Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприборкувати
поприбріхувати
поприварювати
попривертати
попривикати
поприводити
попривозити
поприволікати
поприв'язувати
попригадувати
попригадуватися
поприганяти
попригинати
попригинатися
попригладжувати
попригнічувати
попригонити
попригороджувати
попригортати
попригортатися
попригрівати
попригріватися
попридавлювати
попридавлюватися
попризвичаюватися
попризнаватися
поприїздити
поприймати
поприйматися
поприк
поприкидати 2
поприкипати
поприкладати
поприковувати
поприколювати
поприкороччувати
поприкочувати
поприкривати
поприкриватися
поприкручувати
поприкупати
поприлагоджувати
поприлазити
поприлипати
поприлітати
поприлучати
поприлучатися
поприлягати
попримазувати
поприманювати
попримежовувати
попримерзати
попримощувати
попримощуватися
попримуровувати
попримушувати
попринаджувати
поприндитися
поприневолювати
поприносити
поприорювати
поприпадати
поприпалювати
поприпинати
поприпізняти
поприпізнятися
поприпікати
поприправляти
поприпускати
поприраховувати
поприрівнювати
поприробляти
поприростати
поприручати
поприсилати
поприсилювати
поприсипати
поприсипатися
поприсирнювати
поприсідати
поприсіювати
поприскакувати
поприскувати
поприставати
поприсягати
поприти
попритоптувати
попритужувати
попритулювати
попритуляти
попритулятися
поприходити
попричиняти
попричіплювати
попришивати
поприщити
поприщитися
попріти
попробувати 2
попробуватися
попробуркувати
попробуркуватися
попровадити
попровадитися
попровірчувати
попроганяти
попрогледжувати
попрогонити
попрогризати
попродати
попродовбувати
попроз
попроїдати
попрокидатися
попрокурвувати
попрокушувати
попромивати
попромінювати
попромітати
попропадати
Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
  Є́сь, єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Котючка, -ки, ж. Игра въ катаніе яицъ на первый и второй день Пасхи, описан. у Чуб. IV. 43. КС. 1891. V. 207.  
Ля́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ мокрой глиной или съ подобной массой. Таврич. г.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Неодіжний, -а́, -е́ Плохо одѣтый. Так собі, чоловік неодіжний, бідний. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Поновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поновити, -влю́, -виш, гл. 1) Возобновлять, возобновить, 2) Обновлять, обновить. К. МХ. 45. К. ХП. 12. Тогді б ми тінь Олега звеселили і щит його на брамі поновили. К. Бай. 85. Нумо слово рятувать, славу предків поновлять. К. Дз. 106.
Порядно нар. 1) Порядочно, порядливо. 2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком? К. МБ. XI. 148.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. КС. 1882. ІІІ. 612. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. Драг. 201. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Грин. І. 287. Думав худобу Хрущеву посісти. Мир. ХРВ. 54.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.
Нас спонсорують: