Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выворачиваться, вывернуться.
2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Через голови вивертались. Вивернувся до-гори черева на ліжку.
3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!»
5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись.
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Колопня, -ні, ж. = коноплі. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала.
Косовий, -а́, -е́. косовий сажень Косая сажень. Щоб під ним і над ним Земля горіла на косовий сажень.
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Той луг тріщить, лущить. Лущать, як оріхи під ногами.
Мі́сто I, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Пі до села, ні до міста. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. Ум. містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, — нема в мене містонька для тебе. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Цвак, -ка, м. Валочка въ ткацкомъ челнокѣ, на которую надѣвается шпулька съ нитками.