Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аблегат

Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Баброш, -ша, м. Пачкунъ. Угор.
Велелюдно нар. Многолюдно.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ). Ном. № 9256.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять. Грин. III. 24.
Куляга, -ги, ж. = куля 4. Вх. Лем. 430.
Мале́зний, -а, -е. Малый, пустячный, ничтожный. Желех.
Оправний, -а, -е. 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.
Перехворіти, -рію, -єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне. Лебед. у.
Списати, -ся. Cм. списувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБЛЕГАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.