Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аблегат

Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Вимолот, -ту, м. Умолоть.
Вислизнути, -ну, -неш, гл.кому з рук. Выскользнуть.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Є́щір, -ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22.
Заклю́кати, -каю, -єш, гл. Запутать, спутать. (Самборщ. въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность. Желех.
Пррст! меж. Крикъ, которымъ возвращаютъ назадъ забѣжавшую впередъ овцу. Шух. І. 210.
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
Роскопувати, -пую, -єш, сов. в. роскопати, -наю, -єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору. Рудч. Ск. І. 31.
Соснонька, сосночка, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБЛЕГАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.