Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аблегат

Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Навершня́к, -ка́, м. Верхняя крышка у маслобойной кадки. Вх. Зн. 35.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Повій, -вою, м. Раст. a) Lycium Barbarum L. Анн. 202. б) Polygonum dumetorum. Лв. 100.
Пробунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробунтовать.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця. Драг. 38.
Сипанка, -ки, ж. Деревянная посуда для ссыпки зерна. Левиц. І. 217. Чуб. VI. 250. Вх. Зн. 63.
Шалапут, -та, м. 1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ. 2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.
Шкідливий, -а, -е. = шкідний. Синиця — не птиця, бо шкідлива дуже. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБЛЕГАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.