Виклеювати, -клеюю, -єш, сов. в. виклеїти, -клею, -їш, гл. Выклеивать, выклеить.
Затлуми́ти, -млю́, -миш, гл. Подавить.
Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Так би й потліли живцем в нечистоті.
Притакнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Поддакнуть, согласиться съ кѣмъ.
2) Присѣсть. Нема де притакнути на лавці.
Румсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. Що ж Хівря? Румсає.
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный.
Тріп I меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.