Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потруїти
потруїтися
потрусини
потрусити
потруситися
потрух
потрухлий
потрухлявіти
потрухнути
потручати
потрюхикати
потряска
потрясти
потряхати
потуга
потугішати
потугонька
потугувати
потужавіти
потужити
потужний
потужник
потужно
потуманити
потуманіти
потупати
потупити
потупотіти
потур
потурання
потурати
потурбитися
потурбувати
потурбуватися
потурготіти
потурити
потуркати
потуркотати
потуркотіти
потурлити
потурляти
потурнак
потурнацтво
потурначка
потурнутися
потурчати
потурчити
потурчитися
потуха
потухати
потушити
потьмарити
потьмаритися
потьок
потьопати
потьопатися
потьохкати
потюпати
потя
потяг
потяга
потяганка
потягати
потягатися
потягачка
потяглий
потягти
потягтися
потяжкий
потяжко
потязь
потякувати
потяти
потятко
поуз
поурмлений
пофальшувати
похабитися
похававкати
похазяйнувати
похалаштати
похамаркати
похапати
похапний
похапцем
похарамаркати
похарапудитися
похарцизувати
похарчати
похарчити
похарчитися
похарчувати
похва
похвал
похвала
похваленство
похвалити
похвалка
похвальний
похвальшувати
похваляти
похвалятися
похварбувати
похват
похватати
похваткий
похватний
похверцювати
похвилювати
похвилюватися
похвиськати
похвицати
похворатися
похворіти
похворостити
похвортунити
похвостатися
похвоськати
похибнути
похибнутися
Бам-Бам! меж. Подражаніе звуку колокола. О. 1861. XI. Св. 37. Подражаніе звуку струннаго инструмента. На цимбали бам-бам! Гол. IV. 448. Cм. балам.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Мужи́к, -ка́, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ном. № 12359. Ум. мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686.
Надрі́зувати, -вую, -єш, сов. в. надрізати, -рі́жу, -жеш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. І. 261.
Павидло, -ла, с. Родъ густого варенья изъ растертыхъ ягодъ или яблокъ.
Пожити Cм. поживати.
Понуро нар. 1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять. Шевч. 535. 2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Стор. МПр. 24. Понуро не мовчи. Г. Барв. 343.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Проштовхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. проштовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проталкиваться, протолкаться. Люде.... давили один одного, проштовхуючись до вікон. Стор. МПр. 80.
Нас спонсорують: