Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потруїти
потруїтися
потрусини
потрусити
потруситися
потрух
потрухлий
потрухлявіти
потрухнути
потручати
потрюхикати
потряска
потрясти
потряхати
потуга
потугішати
потугонька
потугувати
потужавіти
потужити
потужний
потужник
потужно
потуманити
потуманіти
потупати
потупити
потупотіти
потур
потурання
потурати
потурбитися
потурбувати
потурбуватися
потурготіти
потурити
потуркати
потуркотати
потуркотіти
потурлити
потурляти
потурнак
потурнацтво
потурначка
потурнутися
потурчати
потурчити
потурчитися
потуха
потухати
потушити
потьмарити
потьмаритися
потьок
потьопати
потьопатися
потьохкати
потюпати
потя
потяг
потяга
потяганка
потягати
потягатися
потягачка
потяглий
потягти
потягтися
потяжкий
потяжко
потязь
потякувати
потяти
потятко
поуз
поурмлений
пофальшувати
похабитися
похававкати
похазяйнувати
похалаштати
похамаркати
похапати
похапний
похапцем
похарамаркати
похарапудитися
похарцизувати
похарчати
похарчити
похарчитися
похарчувати
похва
похвал
похвала
похваленство
похвалити
похвалка
похвальний
похвальшувати
похваляти
похвалятися
похварбувати
похват
похватати
похваткий
похватний
похверцювати
похвилювати
похвилюватися
похвиськати
похвицати
похворатися
похворіти
похворостити
похвортунити
похвостатися
похвоськати
похибнути
похибнутися
Гам! меж. 1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам. Грин. І. 236. 2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кружівка и кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретено? Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Грин. ІІІ. 72. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку. Грин. III. 92.
Ме́тка, -ки, ж. Нанизанный рядъ (рыбы, напр.). В'юнів метками продають. Богодух. у. Переносно: У старшого нема дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130. Завернув старий Кривинський з цілою меткою старих дочок. Мир. ХРВ. 108.
Перебіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. перебра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Переселяться, переселиться, перебираться, перебраться. Недавно тільки (єзуїти) перебрались у Крулевство. Стор. МПр. 45. Ми й перебрались до неї в хату. МВ. (О. 1862. III. 73). 2) Переходить, перейти, переплыть, переправиться. Перебрались вони через глибоку балку. Стор. МПр. 109. Як то ви перебралися (через море). Рудч. Ск. І. 120. 3) Переодѣваться, переодѣться. Лягають спать, а він перебрався дівкою. Рудч. Ск. І. 197.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. подарочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434.
Полагодити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. Шевч. 284. 2) Починить, исправить. О. 1861. IV. 62. Зробив колесо або полагодив його. Стор. МПр. 170. Черевики полагодити. Г. Барв. 284. 3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій. Павлогр. у.
Нас спонсорують: