Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламаренко
паламарів
паламарівна
паламарка
паламарня
паламарський
паламарчин
паламарчук
паламарь
паламарювати
паланка
палання
палата
палати
палахкотіти
палахнути
палац
палаш
палга
палговатий
палений
паленина
палениця
паленка
палення
паленчарня
паленя
палетиця
палець
палечний
паливо
паливода
палиґа
паликопа
палимон
палисвіт
палити
палитися
палихвіст
палиця
палій
палійка
палінка
паління
паліночка
палінчарня
паліпля
паліток
палітра
палічка
паліччя
палія
палка
палкий
палко
палочник
палуб
палуба
палубець
палубчастий
палука
палустень
паль
палькувати
пальма
пальмовий
пальовиско
пальок
пальонка
пальчак
пальчатка
пальченя
пальчик
палюга
палюх
палючий
паля
паля 2
паляниця
паляничити
паляничка
палянишниця
палянка
паляр
палярня
памеги
памнятати
памнятущий
памолодок
памолодь
памолоток
паморозь
паморока
паморочити
паморочка
пампух
пампуха
памула
памфиль
пам'ятання
пам'ятати
пам'ятатися
пам'ятка
пам'яткий
пам'ятковий
пам'ятливий
пам'ятний
пам'ятник
пам'ятущий
пам'ять
пан
панаджин
панас
панахати
панахида
панахидник
панва 1
панва 2
паненя
паникадило
Бабриська, -ки, ж. Насѣк. = сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Зая́тритися, -рюся, -ришся, гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Му́зьки, -зьок, ж. мн. Начесы. (К. 11. Михальчукъ).
На́ді пред. = надо = над.
Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать. Гліб. 46.
Патрамент, -ту, м. Поколѣніе. Як здохне в дворі малигувата скотина: чи то свиня, чи овечка, чи то корова, до вже не буде добра, аж двадцять патраментів передохне. Кіевск. у.
Плешень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. Cм. плішня.
Сушник, -ка, м. 1) Усохшія вѣтви на деревѣ. 2) Усохшая часть сада, лѣса.
Тутеський, -а, -е. = тутешній. Шейк. Вх. Зн. 72.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Нас спонсорують: