Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать.
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю?
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Скреготати, -чу́, -чеш, гл.
1) Скрежетать. Зубами скрегоче.
2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби.
3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі.
Скупляти, -ля́ю, -єш, гл. = скуповувати. Риболовні скупляти.