Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламаренко
паламарів
паламарівна
паламарка
паламарня
паламарський
паламарчин
паламарчук
паламарь
паламарювати
паланка
палання
палата
палати
палахкотіти
палахнути
палац
палаш
палга
палговатий
палений
паленина
палениця
паленка
палення
паленчарня
паленя
палетиця
палець
палечний
паливо
паливода
палиґа
паликопа
палимон
палисвіт
палити
палитися
палихвіст
палиця
палій
палійка
палінка
паління
паліночка
палінчарня
паліпля
паліток
палітра
палічка
паліччя
палія
палка
палкий
палко
палочник
палуб
палуба
палубець
палубчастий
палука
палустень
паль
палькувати
пальма
пальмовий
пальовиско
пальок
пальонка
пальчак
пальчатка
пальченя
пальчик
палюга
палюх
палючий
паля
паля 2
паляниця
паляничити
паляничка
палянишниця
палянка
паляр
палярня
памеги
памнятати
памнятущий
памолодок
памолодь
памолоток
паморозь
паморока
паморочити
паморочка
пампух
пампуха
памула
памфиль
пам'ятання
пам'ятати
пам'ятатися
пам'ятка
пам'яткий
пам'ятковий
пам'ятливий
пам'ятний
пам'ятник
пам'ятущий
пам'ять
пан
панаджин
панас
панахати
панахида
панахидник
панва 1
панва 2
паненя
паникадило
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ. Чуб. І. 271. Левиц. Пов. 119.
Збідня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. збі́днити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
Кросневий, -а, -е. кро́снева пилка. Столярная нила со станкомъ. Шух. І. 88.
Накида́льний, -а, -е. Употребляющійся для набрасыванія (объ арканѣ). Накидальний повалень. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116. Сповістили про все се одинадцятьох. Єв. Л. XXIV. 9.
Орляк, -ка́, м. Растеніе. Pteris aquilina. L. ЗЮЗО. І. 133.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування. МВ. ІІ. 196.
Човптися, -пуся, -нешся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. Н. Вол. у. Ой на дворі чорна хмара в'ється, а під вікном колядник човпеться. Чуб. III. 425. Вона все човпеться коло чого небудь. Драг. 172.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. Н. п. Чорні брови маю, та й не оженюся. Н. п. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. ІІ. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. Н. п. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному. Новомоск. у. 3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Борз. у. Ум. чорненький, чорнесенький. Чуб. V. 243. чорненечкий. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: