Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають.
Дя́віл, дяволе́нний, дя́волів, дя́вольський = диявол, дияволенний, дияволів, диявольський.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Кажний, -а, -е. = кожний. Та за се по три поклони кожному святому покладав. Ум. кажнесенький. Cм. кажніненький, кажнісінький.
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів.
Неоднаково нар. Неодинаково, несходно, различно. Cм. неїднаково.
Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Лихо не вморить, так спотворить.
Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся, гл. Чуждаться кого, удаляться отъ кого. Не цурай мене, серце. Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. Цурався сіряка, а тепер і онучі радий.
