Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помоскалитися
помостина
помостити
помоститися
помотайло
помотати
помотатися
помотлошити
помотлятися
помотрошитя
помохнатіти
помоцуватися
помочи
помочити
помочитися
помочка
помочувати
помпа
помпувати
помрака
помріти
помрітися
помріяти
помружити
помрячити
помста
помститель
помстити
помститися
помстник
помугикати
помулити
помуляти
помуркотати I
помуркотати II
помурмотати
помурувати
помурчати
помутити
помутитися
помутнитися
помучити
помуштрувати
помчати
помчатися
помшити
пом'якчити
пом'якшати
пом'якшити
пом'янути
пом'яти
пом'ятися
пом'яшкурити
понабадамучувати
понабивати
понабігати
понабілювати
понабірати
понабіратися
понаближати
понаближатися
понабріхувати
понаброювати
понабрякати
понабувати
понабудовувати
понабурковувати
понаважувати
понавалювати
понаварювати
понавербовувати
понавертати
понавивати
понавикати
понависати
понавівати
понавіряти
понавішувати
понавкруги
понаводити
понавозити
понаволікати
понаврочувати
понавчати
понавчатися
понагадувати
понаганяти
понагарбувати
понагартовувати
понагачувати
понагинати
понагинатися
понагляти
понаглятися
понагнічувати
понагноювати
понаговорювати
понаговорюватися
понагодовувати
понагонити
понагортати
понаготовлювати
понаготовляти
понаграватися
понагризати
понагрібати
понагрівати
понагріватися
понагрішувати
понагромаджувати
понагулювати
понагулюватися
понад
понада
понадавати
понадавлювати
понадарювати
понадбивати
понадбиватися
понадбірати
Дальноо́кий, -а, -е. Дальнозоркій. Козелецк. у.
Замика́ння, -ня, с. 1) Запираніе. 2) Заключеніе (въ тюрьму).
Курзу-верзу. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Ном. № 13017. Курзю-верзю! Горох молочу! Ном. № 13018.
Оскалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оскалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) Смѣяться, засмѣяться. Сказано дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється. Канев. у.
Потвар, -ра, м. = потвора. К. МБ. X. 12. Тепер кругом я потвар сплямувала. К. ХП. 93.
Поторгати, -га́ю, -єш, гл. Подергать. Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути. Св. Л. 79. Хоть би були поторгали (собаки), хоть би були з'їли, в мене тоді опріч тебе чотирі седіли. Гол. І. 243.
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.
Сілкий, сільки́й, -а́, -е́ О соли: обладающій достаточной силой. Сіль-кримка — сілька, а сіль матінка не сілька. Міусск. окр.
Трухлявий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о Раст.). Трухлявий пень. Стор.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Нас спонсорують: