Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помоскалитися
помостина
помостити
помоститися
помотайло
помотати
помотатися
помотлошити
помотлятися
помотрошитя
помохнатіти
помоцуватися
помочи
помочити
помочитися
помочка
помочувати
помпа
помпувати
помрака
помріти
помрітися
помріяти
помружити
помрячити
помста
помститель
помстити
помститися
помстник
помугикати
помулити
помуляти
помуркотати I
помуркотати II
помурмотати
помурувати
помурчати
помутити
помутитися
помутнитися
помучити
помуштрувати
помчати
помчатися
помшити
пом'якчити
пом'якшати
пом'якшити
пом'янути
пом'яти
пом'ятися
пом'яшкурити
понабадамучувати
понабивати
понабігати
понабілювати
понабірати
понабіратися
понаближати
понаближатися
понабріхувати
понаброювати
понабрякати
понабувати
понабудовувати
понабурковувати
понаважувати
понавалювати
понаварювати
понавербовувати
понавертати
понавивати
понавикати
понависати
понавівати
понавіряти
понавішувати
понавкруги
понаводити
понавозити
понаволікати
понаврочувати
понавчати
понавчатися
понагадувати
понаганяти
понагарбувати
понагартовувати
понагачувати
понагинати
понагинатися
понагляти
понаглятися
понагнічувати
понагноювати
понаговорювати
понаговорюватися
понагодовувати
понагонити
понагортати
понаготовлювати
понаготовляти
понаграватися
понагризати
понагрібати
понагрівати
понагріватися
понагрішувати
понагромаджувати
понагулювати
понагулюватися
понад
понада
понадавати
понадавлювати
понадарювати
понадбивати
понадбиватися
понадбірати
Бармувати, -му́ю, -єш, гл. Собирать накипь, пѣнку. Канев. у. Cм. барма.
Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Брачка, -ки, ж. 1) Ухватъ. Козел. у. 2) Требованіе на продуктъ, покупаніе. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. Ном. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. АД. Голий як міч, гострий як бритва. Ном. № 1526. А позад війська мечем махає. Чуб. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. Kolb. І. 101. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Кв. І. 111. Ум. мечик.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Поперепікати, -ка́ю, -єш, гл. Перепечь (во множествѣ). Ти хоч як, а поперепікаєш пироги. Богод. у.
Поперехрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и перехреститися, но о многихъ.
Пробі! сокращ. изъ про-біг. 1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. К. Досв. 84. 2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Ном. № 2385. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. Остер. у. 3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. Шевч. 289. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Ном. № 430. Пробі треба.
Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857., Ум. свіженький, свіжесенький.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Шейк. Ум. тесачо́к.
Нас спонсорують: