Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помоскалитися
помостина
помостити
помоститися
помотайло
помотати
помотатися
помотлошити
помотлятися
помотрошитя
помохнатіти
помоцуватися
помочи
помочити
помочитися
помочка
помочувати
помпа
помпувати
помрака
помріти
помрітися
помріяти
помружити
помрячити
помста
помститель
помстити
помститися
помстник
помугикати
помулити
помуляти
помуркотати I
помуркотати II
помурмотати
помурувати
помурчати
помутити
помутитися
помутнитися
помучити
помуштрувати
помчати
помчатися
помшити
пом'якчити
пом'якшати
пом'якшити
пом'янути
пом'яти
пом'ятися
пом'яшкурити
понабадамучувати
понабивати
понабігати
понабілювати
понабірати
понабіратися
понаближати
понаближатися
понабріхувати
понаброювати
понабрякати
понабувати
понабудовувати
понабурковувати
понаважувати
понавалювати
понаварювати
понавербовувати
понавертати
понавивати
понавикати
понависати
понавівати
понавіряти
понавішувати
понавкруги
понаводити
понавозити
понаволікати
понаврочувати
понавчати
понавчатися
понагадувати
понаганяти
понагарбувати
понагартовувати
понагачувати
понагинати
понагинатися
понагляти
понаглятися
понагнічувати
понагноювати
понаговорювати
понаговорюватися
понагодовувати
понагонити
понагортати
понаготовлювати
понаготовляти
понаграватися
понагризати
понагрібати
понагрівати
понагріватися
понагрішувати
понагромаджувати
понагулювати
понагулюватися
понад
понада
понадавати
понадавлювати
понадарювати
понадбивати
понадбиватися
понадбірати
Відроджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. відродитися, -джуся, -дишся, гл. Возрождаться, возродиться.
Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ. Шух. І. 211.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Половець, -вця, м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть. Ном. № 8349.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік. Лебед. у.
Ралець, -льця, м. Подарокъ, приношеніе при поздравленіи, визитѣ и пр. Рудч. Чп. 253. Цехові братчики понесли цехмистрові на ралець пляшку горілки та ковбасу. Нѣжин. у. Не тільки все те збережу, но взявши із своєї скрині, товариша свого дитині ралець та й добрий положу. Мкр. Г. 35. ходити на ралець. Идти съ поздравленіемъ и подаркомъ. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. І. 12.
Роззнаватися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. розізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, разузнавать, разузнать другъ о другѣ, другъ друга. А ті.... як розізнали, та давай, кажуть, тікать. Мнж. 94.
Розіспаний, -а, -е. Разоспавшійся. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: