Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюндрувати
плюнути
плюскання
плюскати
плюский
плюсклий
плюсковатий
плюскота
плюснути
плюсь!
плюта
плюха
плюхкати
плюхнути
плюща
плющати
плющити
плющитися
плякати
плякатися
плякунча
плям!
пляма
плямина
плямистий
плямити
плямитися
плямка
плямкання
плямкати
плямовитий
плямочка
плямувати
плямчук
плян
плянта
пляскати
пляскач
плястер
пляха
пляц
пляцинда
пляшка
пляшувати
плящина
пнутися
по
побабистий
побабити
побабіти
побабрати
побабувати
побабчитися
побавити
побавитися
побагатіти
побагато
побагатшати
побадьорнішати
побажати
побажатися
побазікати
побайдикувати
побалазувати
побалакати
побанити
побанувати
побаритися
побаришувати
побарложитися
побасувати
побатувати
побатькатися
побатьківськи
побатькувати
побахурувати
побачення
побачити
побачитися
побгати
побгатися
побевкати
победрина
побезглуздіти
побезсиліти
побелькотити
побенкетувати
побентежити
побердитися
поберегти
побережанин
побережжя
побережина
побережичка
побережний
побережник
побережничити
поберечи
поберігати
поберігатися
побесідувати
побешпетити
побештати
побиван
побиванка
побивання
побивати
побиватися
побивач
побивачка
побийпес
побирати
побит
побити
побитий
побитися
побитовий
побігайка
побігайчик
побіганки
Безумство, -ва, с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95.
Болко нар. = болько. Болять очі болко. Волч. у.
Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Домари́ти, -рю́, -риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. І. 201.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. ЗОЮР. II. 45. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. Левиц. І. 252. 2)за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. Рудч. Ск. І. 129. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. Кв. 287. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Мет. 12. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать. Ном. № 10779.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Порохний, -а́, -е́ = порошний. Шлях... гучний та людний та порохни́й. МВ. ІІІ. 66.
Родющий, -а, -е. = родючий. І з неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Нас спонсорують: