Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Меті́льник, -ка, м. Метельщикъ. Метільники хату замітають.
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Нититися, -ни́чуся, -тишся, гл. Истрепываться. Ткацьке начиння нититься.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Розбенкетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Разгуляться, давать пиры.
Скринька, -ки, ж. 1) Ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. 3) Часть ремісника (Cм.). Ум. скринечка.
Слідити, -джу́, -диш, гл. Идти слѣдомъ; оставлять слѣдъ; слѣдить. Що ви тут слідите? Трава усяка є в садку. За нею ходив ґречний молодець, слідив-прослідив аж до світлоньки.