Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюндрувати
плюнути
плюскання
плюскати
плюский
плюсклий
плюсковатий
плюскота
плюснути
плюсь!
плюта
плюха
плюхкати
плюхнути
плюща
плющати
плющити
плющитися
плякати
плякатися
плякунча
плям!
пляма
плямина
плямистий
плямити
плямитися
плямка
плямкання
плямкати
плямовитий
плямочка
плямувати
плямчук
плян
плянта
пляскати
пляскач
плястер
пляха
пляц
пляцинда
пляшка
пляшувати
плящина
пнутися
по
побабистий
побабити
побабіти
побабрати
побабувати
побабчитися
побавити
побавитися
побагатіти
побагато
побагатшати
побадьорнішати
побажати
побажатися
побазікати
побайдикувати
побалазувати
побалакати
побанити
побанувати
побаритися
побаришувати
побарложитися
побасувати
побатувати
побатькатися
побатьківськи
побатькувати
побахурувати
побачення
побачити
побачитися
побгати
побгатися
побевкати
победрина
побезглуздіти
побезсиліти
побелькотити
побенкетувати
побентежити
побердитися
поберегти
побережанин
побережжя
побережина
побережичка
побережний
побережник
побережничити
поберечи
поберігати
поберігатися
побесідувати
побешпетити
побештати
побиван
побиванка
побивання
побивати
побиватися
побивач
побивачка
побийпес
побирати
побит
побити
побитий
побитися
побитовий
побігайка
побігайчик
побіганки
Горілча́ний и горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ. Черк. у.
Джоло́, -ла́, с. Жало. Борз. у.
Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату.... дзус. К. ЧР. 243. А дзуски не хочеш? Козелец. у. 2) Брысь! (на кошекъ).
Довга́стий, -а, -е. Продолговатый. Довгастий кінь. Н. Вол. у., Ум. Довга́стенький. Довгастенькі груші. Черк. у.
Етноґрафува́ти, -фу́ю, -єш, гл. Заниматься этнографіей. Як вільно ще було етноґрафувати проміж народом на Вкраїні, я записав її (пісню) в рідній околиці Хмельницького. К. Кр. 21.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола. Шух. І. 34.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.
Попритужувати, -жую, -єш, гл. Придавить, притянуть жердями солому на крышѣ. Треба добрими притужинами попритужувати солому, а то зсунеться з криші. Волч. у.
Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Нас спонсорують: