Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Папірець, -рця́, м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ум. цибатенький.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий.