Віджухаритися, -рюся, -ришся, гл. Отдѣлаться. Насилу віджухарився від десятника.
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Дротяни́й, -а́, -е́. Проволочный. Озьми, сину, дротянії віжки, зв'яжи милій рученьки і ніжки. дротяна́ запа́ска. Запаска съ вотканной въ нее канителью. Ум. дротяне́нький. Нагаєчка дротяненька, а я молоденька, у тіло влипає, кров'ю залітає.
Забулькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Сильно забульчать. Шубовсть у воду! тільки забулькотіло. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла у човен.
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами.
Лантух, -ха, м.
1) Большое рядно, употребляющееся для ссыпки въ него хлѣбныхъ зеренъ.
2) Большой мѣшокъ. Де можна лантух, там торби не треба. Ум. лантушок. Ув. лантушище.
Острішок, -шка, м.
1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ.
2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Усі кури на сідалі, півень на острішку.
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. 2) — пря́жу = відмащувати, відмастити. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер.