Заті́рка, -ки, ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. М'яка була затірка, била мене матінка. да́ти за́́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата!
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились.
Картівниця, -ці, ж. = картниця.
Оженитися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Я, каже, з тобою оженюсь. Оженився з тією дівкою.
Первопочин, -ну, м. Первое начало.
Передущий, -а, -е. 1) Передній.
2) Предшествующій.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили.
Поколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Исколоться, уколоться.
Роспарки мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Cм. ii. роспари.