Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозставатися
порозставляти
порозставлятися
порозстановляти
порозстелювати
порозстелюватися
порозстрелювати
порозстригати
порозстригатися
порозступатися
порозсувати
порозсуватися
порозсуджувати
порозсукувати
порозсупонювати
порозсупонюватися
порозуміння
порозуміти 2
порозумнійшати
порозумніти
порозумнішати
порозцвірінькуватися
порозцвітати
порозцвітатися
порозціплювати
порозчавлювати
порозчахувати
порозчахуватися
порозчинювати
порозчиняти
порозчинятися
порозчищати
порозчіплювати
порозчісувати
порозчісуватися
порозчовпувати
порозчухувати
порозшарпувати
порозшматовувати
порозшморгувати
порозшнуровувати
порозштовхувати
порозшукувати
пороз'язувати
пороз'язуватися
порон
пороняти
поропити
поросити I
поросити II
пороситися I
пороситися II
поросказувати
пороскачувати
пороскашлюватися
поросквашувати
поросквітчуватися
пороскидати
пороскидатися
пороскипати
пороскипатися
пороскисати
пороскладати
пороскладатися
поросклеювати
поросклеюватися
пороскльовувати
поросковувати
поросколихувати
поросколочувати
поросколупувати
пороскопирсувати
пороскопувати
пороскоренюватися
пороскочувати
пороскочуватися
пороскрадати
пороскраювати
пороскривати
пороскриватися
пороскришувати
пороскрівавлювати
пороскроювати
пороскручувати
пороскручуватися
пороскублюватися
пороскудлувати
пороскудлуватися
пороскуйовджувати
пороскурювати
пороскушувати
пороскущуватися
порослива
порослий
поросль
поросна
пороснути
пороспадатися
пороспадлючуватися
пороспаковувати
пороспалювати
пороспалюватися
пороспанахувати
пороспарювати
пороспарюватися
пороспаскуджувати
пороспаскуджуватися
поросперізувати
поросперізуватися
пороспечатувати
пороспещувати
пороспиватися
пороспилювати
пороспинати
пороспинатися
поросписувати
поросписуватися
пороспитувати
пороспитуватися
пороспихати
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Жо́ден, жо́дний, -на, -не. = жаден, жадний 1. Ту пшеницю жоден год старцям і роздавали. ЗОЮР. II. 283. Поділились так, що жодному упало кожного звіра по одному. Мнж. 31. 2) Школи ні жодної душі не обідив. ЗОЮР. І. 307.
Мате́рия, -риї и мате́рія, -рії, ж. 1) Матерія, ткань. То пасмо проміння обливало... крісла, оббиті рябою недорогою материєю. Левиц. І. Так кравець крає, як материї стає. Чуб. І. 259. 2) Вещество, матерія. 3) Предметъ, матерія, содержаніе. Взяв він найнижчу матерію до оповідання. К. Гр. Кв. XX.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola. Вх. Пч. І. 16.  
Овечина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Одинюсінький, -а, -е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Уталапатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Впутаться. Вталапався в діло, та й сам не рад. 2) Обрызгаться грязью.
Нас спонсорують: