Баришівник, -ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ.
Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Богу молись, а до берега гребись. На березі Ганна роздяглася. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Тиха вода береженьки зносить.
Брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Жи́гавка м жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. Жигалков напарена.
Княжевський, -а, -е. Княжескій. Княжевські челядинці вештались по містечках, селах і хуторах.
Мацюра́, -ри, ж. Палка толстая. Він мене оперезав сучковатою мацюрою по спині, отакою — в руку завтовшки.
Мачи́на, -ни, ж. = мача. Ум. мачинка, мачи́ночка.
Напри́шкуватий, -а, -е. Дерзкій, буйный.
Рюмати, -маю, -єш, гл. Плакать. Та годі тобі рюмати.
Тілікання, -ня, с. Пиликанье, плохая игра на скрипкѣ.