Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привабити
приваблювання
приваблювати
привабний
привадити
привал
привалок
приварити
приварювати
приватний
приведенник
приведенниця
приведенничок
приведення
приведенція
привезти
приверзтися
привернути
привертати
привертатися
привертиця
привершуватися
привести
привечерітися
привиддя
привиджуватися
привидки
привикати
привикатися
привиклий
привикнути
привикти
привилей
привинен
привитниця
привичати
привиченька
привичити
привичка
привід
привідець
привідниця
привіжка
привій
привілля
привільний
привіт
привітання
привітати
привітатися
привітиця
привітний
привітниця
привітно
привіятися
привластити
привлащати
приводити
приводні
привозити
привозитися
приволікати
приволока
приволокти
приворожити
приворожувати
приворот
приворотень
приворотки
приворотний
привселюдно
привушний
привчати
привчатися
прив'явати
прив'язатися
прив'язка
прив'язування
прив'язувати
прив'язуватися
прив'ялий
прив'ялити
прив'янути
пригадати
пригадування
пригадувати
пригадуватися
пригальмувати
пригана
приганяти
пригара
пригарок
пригасати
пригасити
пригаснути
пригатити
пригаток
пригачувати
пригашати
пригаяти
пригвоздити
пригвоздитися
пригижкуватий
пригинати
пригін
пригінний
пригінчий
пригір
пригірклий
пригіркнути
пригірщ
пригіст
пригістне
пригладжувати
пригледіти
приглежуватися
приглухнути
приглухуватий
приглушити
приглушувати
Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен.
Веприна, -ни, ж. 1) Мясо вепря. 2) Раст. Ribes grossularia. Вх. Пч. II. 35.
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус. О. 1862. IV. 75.
Креснути 2 Cм. кресати.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
Побагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Погайсати, -са́ю, -єш, гл. Побѣжать, пойти, отправиться. Куди погадаєш, туди й погашаєш. Чуб. V. 1194.
Попомотати, -та́ю, -єш, гл. Помотать много.
Праправнук, -ка, м. Праправнукъ. К. Досв. 42.
Нас спонсорують: