Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привабити
приваблювання
приваблювати
привабний
привадити
привал
привалок
приварити
приварювати
приватний
приведенник
приведенниця
приведенничок
приведення
приведенція
привезти
приверзтися
привернути
привертати
привертатися
привертиця
привершуватися
привести
привечерітися
привиддя
привиджуватися
привидки
привикати
привикатися
привиклий
привикнути
привикти
привилей
привинен
привитниця
привичати
привиченька
привичити
привичка
привід
привідець
привідниця
привіжка
привій
привілля
привільний
привіт
привітання
привітати
привітатися
привітиця
привітний
привітниця
привітно
привіятися
привластити
привлащати
приводити
приводні
привозити
привозитися
приволікати
приволока
приволокти
приворожити
приворожувати
приворот
приворотень
приворотки
приворотний
привселюдно
привушний
привчати
привчатися
прив'явати
прив'язатися
прив'язка
прив'язування
прив'язувати
прив'язуватися
прив'ялий
прив'ялити
прив'янути
пригадати
пригадування
пригадувати
пригадуватися
пригальмувати
пригана
приганяти
пригара
пригарок
пригасати
пригасити
пригаснути
пригатити
пригаток
пригачувати
пригашати
пригаяти
пригвоздити
пригвоздитися
пригижкуватий
пригинати
пригін
пригінний
пригінчий
пригір
пригірклий
пригіркнути
пригірщ
пригіст
пригістне
пригладжувати
пригледіти
приглежуватися
приглухнути
приглухуватий
приглушити
приглушувати
Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. Вх. Зн. 5. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. Г. Барв. 536. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала. (Заговоръ). Грив. II. 315.
Вільгий, -а, -е. Влажный, сырой. Вх. Лем. 399.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Іс- Всѣ слова, начинающіяся приставками із, іс и не находящіяся здѣсь, Cм. на буквы з и с.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Непохитний, -а, -е. Стойкій. Желех.
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Спереду нар. Спереди, впереди.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Котл. Ен. II. 9. Батько того дурня справив обід за його. Рудч. Ск. І. 158. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21.весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. Стор. МПр. 150.танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. АД. І. 184.реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. Мир. Пов. II. 46.мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє. Мир. Пов. II. 93. 2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. МВ. І. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Чуб. V. 106. Справив собі пару коней. Грин. І. 200. 3)гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші. 4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила. Ном. № 3221. 5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Федьк. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Цили сз. Или. Галиц. Одколь Варни доставати, ой ци з поля, цили з моря? Гол. І. 3.
Нас спонсорують: