Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поодм..
поодн..
поодноборонь
поодп..
поодр..
поодружувати
поодружуватися
поодс..
поодт..
поодужувати
поодурювати
поодх..
поодц..
поодч..
поодш..
поодщ..
поодягати
поодягатися
пооженювати
пооженюватися
поожереблюватися
пооживати
пооживляти
пооздоблювати
поозувати
поопадати
поопинятися
поописувати
пооповіщати
поопоганювати
поопускати
поопускатися
поопухати
поорати
поорендувати
поорудувати
поосажувати
поосвідчати
поосвідчувати
поосвічувати
пооселювати
пооселюватися
поосипатися
поосідати
поосідатися
поосідлувати
пооскомити
пооскомитися
пооскоромлювати
пооскоромлюватися
поослабати
поославлювати
поосмілюватися
поосміювати
поосновувати
поосолоджувати
поосоружуватися
пооставляти
поостуджувати
поосушувати
поотруювати
поотуманювати
поохабляти
поохаювати
поохкати
поохлябуватися
поохолоджувати
поохотити
поохотитися
поохочувати
поохрещувати
поохрещуватися
поохрипати
пооцінювати
поочищати
поошукувати
попава
попадати
попадати 2
попадатися 1
попадатися 2
попаденко
попадин
попадиця
попадька
попадя
попайдити
попакостити
попакувати
попакуватися
попаламарювати
попалати
попалахкотіти
попалити
попалитися
попаніти
попантрувати
попанувати
попанькатися
попанячитися
попарити
попаритися
попартачити
попартолити
попарторити
попарубкувати
попарувати
попаруватися
попаршивіти
попас
попасання
попасати
попасище
попасішникувати
попаски
попаскудити
попасти
попасувати
попатлати
попатрати
Гніванка, -ки, ж. Гнѣвъ, ссора. Тут така була гніванка, що Господи, та й годі! Черниг.
Головник, -ка, м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. ІІІ. 55. Вх. Зн. 11.
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Згі́дно нар. 1) Согласно. Виховувала б (школа) наших дітей згідно з духом нації. К. ХП. 127. 2) Пригодно.
Курзу-верзу. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Ном. № 13017. Курзю-верзю! Горох молочу! Ном. № 13018.
Любува́ння, -ня, с. 1) Ласки; любовныя ласки. 2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо.
Натовчи, -чу, -че́ш, гл. = натовкти. Желех.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. Мнж. 48. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Гн. II. 170. Я мав на нього храпа. Ольгопол. у. 2) = бовт 1. Вх. Пч. II. 26. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Сим. 219. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах. ЕЗ. V. 31.
Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурляти. Ном. № 13420.
Нас спонсорують: