Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень!
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Ум. люшенька.
Нерозважно нар.
1) Безутѣшно. Нерозважно плакала.
2) Неразсудительно, легкомысленно.
Обгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обертываться, обворачиваться, обвернуться, закутываться, закутаться. Обгорнулась хустиною. І встає перед його очима розгніваний Бог, обгорнувшись чорними хмарами. 2) Сплошь покрываться, покрыться. Хмарами небо обгорнулося.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому.
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Страмина, -ни, ж. Передвижная лѣстница = драбина.