Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поодм..
поодн..
поодноборонь
поодп..
поодр..
поодружувати
поодружуватися
поодс..
поодт..
поодужувати
поодурювати
поодх..
поодц..
поодч..
поодш..
поодщ..
поодягати
поодягатися
пооженювати
пооженюватися
поожереблюватися
пооживати
пооживляти
пооздоблювати
поозувати
поопадати
поопинятися
поописувати
пооповіщати
поопоганювати
поопускати
поопускатися
поопухати
поорати
поорендувати
поорудувати
поосажувати
поосвідчати
поосвідчувати
поосвічувати
пооселювати
пооселюватися
поосипатися
поосідати
поосідатися
поосідлувати
пооскомити
пооскомитися
пооскоромлювати
пооскоромлюватися
поослабати
поославлювати
поосмілюватися
поосміювати
поосновувати
поосолоджувати
поосоружуватися
пооставляти
поостуджувати
поосушувати
поотруювати
поотуманювати
поохабляти
поохаювати
поохкати
поохлябуватися
поохолоджувати
поохотити
поохотитися
поохочувати
поохрещувати
поохрещуватися
поохрипати
пооцінювати
поочищати
поошукувати
попава
попадати
попадати 2
попадатися 1
попадатися 2
попаденко
попадин
попадиця
попадька
попадя
попайдити
попакостити
попакувати
попакуватися
попаламарювати
попалати
попалахкотіти
попалити
попалитися
попаніти
попантрувати
попанувати
попанькатися
попанячитися
попарити
попаритися
попартачити
попартолити
попарторити
попарубкувати
попарувати
попаруватися
попаршивіти
попас
попасання
попасати
попасище
попасішникувати
попаски
попаскудити
попасти
попасувати
попатлати
попатрати
Бинь-бинь! меж. Призывъ для коровъ. Шейк.
Годинуватий, -а, -е = годинний. Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий. ХС. VII. 417.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. Рудч. Ск. II. 116. 3) Способный. Мнж. 185. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. МВ. ІІ. 148. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас. МВ. ІІ. 80.
Обертас, -су, м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.
Позапікатися, -каємося, -єтеся, гл. Запечься (во множествѣ). Як саджіют квочку... нічо під той чіс не годит сі печи в тій хаті, бо би сі позапікали куріта в яйцьох. ЕЗ. V. 82.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. Черк. у. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла. Конст. у.
Риболович, -ча, м. = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини. Черн. г.
Хіп! меж. Хвать! Мир. ХРВ. 321. Він підкрався та хіп її за хвіст, та й піймав. Рудч. Ск. II. 10.
Нас спонсорують: