Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поодм..
поодн..
поодноборонь
поодп..
поодр..
поодружувати
поодружуватися
поодс..
поодт..
поодужувати
поодурювати
поодх..
поодц..
поодч..
поодш..
поодщ..
поодягати
поодягатися
пооженювати
пооженюватися
поожереблюватися
пооживати
пооживляти
пооздоблювати
поозувати
поопадати
поопинятися
поописувати
пооповіщати
поопоганювати
поопускати
поопускатися
поопухати
поорати
поорендувати
поорудувати
поосажувати
поосвідчати
поосвідчувати
поосвічувати
пооселювати
пооселюватися
поосипатися
поосідати
поосідатися
поосідлувати
пооскомити
пооскомитися
пооскоромлювати
пооскоромлюватися
поослабати
поославлювати
поосмілюватися
поосміювати
поосновувати
поосолоджувати
поосоружуватися
пооставляти
поостуджувати
поосушувати
поотруювати
поотуманювати
поохабляти
поохаювати
поохкати
поохлябуватися
поохолоджувати
поохотити
поохотитися
поохочувати
поохрещувати
поохрещуватися
поохрипати
пооцінювати
поочищати
поошукувати
попава
попадати
попадати 2
попадатися 1
попадатися 2
попаденко
попадин
попадиця
попадька
попадя
попайдити
попакостити
попакувати
попакуватися
попаламарювати
попалати
попалахкотіти
попалити
попалитися
попаніти
попантрувати
попанувати
попанькатися
попанячитися
попарити
попаритися
попартачити
попартолити
попарторити
попарубкувати
попарувати
попаруватися
попаршивіти
попас
попасання
попасати
попасище
попасішникувати
попаски
попаскудити
попасти
попасувати
попатлати
попатрати
Безпричальний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
Жовні́рщина, -ни, ж. Солдатчина.
Нагоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. нагорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Нагорать, нагорѣть.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле. МУЕ. III. 40.
Перечісувати, -сую, -єш, сов. в. перечеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Перечесывать, перечесать.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл. 1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. Левиц. Пов. 189. На пужално.... спіратися. Рудч. Чп. 203. 2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати. Камен. у. 3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну. Черк. у.
Шкаралюща, -щі, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208.
Нас спонсорують: