Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поодм..
поодн..
поодноборонь
поодп..
поодр..
поодружувати
поодружуватися
поодс..
поодт..
поодужувати
поодурювати
поодх..
поодц..
поодч..
поодш..
поодщ..
поодягати
поодягатися
пооженювати
пооженюватися
поожереблюватися
пооживати
пооживляти
пооздоблювати
поозувати
поопадати
поопинятися
поописувати
пооповіщати
поопоганювати
поопускати
поопускатися
поопухати
поорати
поорендувати
поорудувати
поосажувати
поосвідчати
поосвідчувати
поосвічувати
пооселювати
пооселюватися
поосипатися
поосідати
поосідатися
поосідлувати
пооскомити
пооскомитися
пооскоромлювати
пооскоромлюватися
поослабати
поославлювати
поосмілюватися
поосміювати
поосновувати
поосолоджувати
поосоружуватися
пооставляти
поостуджувати
поосушувати
поотруювати
поотуманювати
поохабляти
поохаювати
поохкати
поохлябуватися
поохолоджувати
поохотити
поохотитися
поохочувати
поохрещувати
поохрещуватися
поохрипати
пооцінювати
поочищати
поошукувати
попава
попадати
попадати 2
попадатися 1
попадатися 2
попаденко
попадин
попадиця
попадька
попадя
попайдити
попакостити
попакувати
попакуватися
попаламарювати
попалати
попалахкотіти
попалити
попалитися
попаніти
попантрувати
попанувати
попанькатися
попанячитися
попарити
попаритися
попартачити
попартолити
попарторити
попарубкувати
попарувати
попаруватися
попаршивіти
попас
попасання
попасати
попасище
попасішникувати
попаски
попаскудити
попасти
попасувати
попатлати
попатрати
Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Дорозумо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. дорозумува́тися, -му́юся, -єшся, гл. ( = дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. О. 1862. Х. 115. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався? К. Досв. 149.
Достарча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Доставлять. Коням достарчали вволю сіна й вівса. Левиц. І. 504.
Корж, -жа, м. Родъ лепешки. Чуб. VII. 445. Я б спекла собі коржа. Рудч. Ск. І. 123. Ум. коржик. Коржик мені спечи. Рудч. Ск. І. 168.
Крім'язний, -а́, -е́ = кремезний. Та чого ніяк, там такий крім'язни́й. Липов. у.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Желех. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила. Н. пог. (Зоря, 1883, 323).
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Порозбризкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разбрызгаться (во множествѣ).
Товченик, -ка, м. 1) Тумакъ, ударъ. 2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. товченичок.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.