Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожемчужити

Пожемчужити, -жу, -жи́ш, гл. Покрыть жемчугомъ. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила, я б твої пір'я пожемчужила. Чуб. V. 346.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕМЧУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕМЧУЖИТИ"
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Кудрі Cм. кудерь.
Ли́почка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖЕМЧУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.