Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожемчужити

Пожемчужити, -жу, -жи́ш, гл. Покрыть жемчугомъ. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила, я б твої пір'я пожемчужила. Чуб. V. 346.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕМЧУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕМЧУЖИТИ"
Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Відлига, -ги, ж. Оттепель. Драг. 388.
Ґелкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Допи́лювати, -люю, -єш, сов. в. допиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Допиливать, допилить.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Купальночка, -ки, ж. Купальская ночь. Тепер нічка-купальночка, — не виспалась наша панночка. Чуб. III. 212.
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти. КС. 1893. XII. 448.
Настремець, -мця, м. Наслѣдникъ. Ананьев. у.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖЕМЧУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.