Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить.
Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Ум. Двораче́нько.
За́вісь, -сі, ж. = завіс.
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії.
Здима́ти I, -ма́ю, -єш, сов. в. здиня́ти, здиму́, -меш, гл. = здіймати, здійняти. Здимай, жінко, хоть намітку, неси її за горілку. Не дай ручки стискати і персника здиняти.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Уподобати, -баю, -єш, гл. Полюбить. Як закине оком, то так і вподоба її. він се вподобав; він його вподо́бав. Ему это понравилось, ему онъ понравился. я його вподо́бав. Онъ мнѣ понравился.
Хльора, -ри, ж. = хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору.
Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.