Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиломлювати
повиломляти
повилуплювати
повилуплюватися
повилущувати
повимазувати
повимальовувати
повимантачувати
повиманювати
повимащати
повимережувати
повимерзати
повимінювати
повимірати
повимітати
повимокати
повиморожувати
повиморювати
повимотувати
повимочувати
повимощувати
повимудровувати
повимуштровувати
повинен
повинитися
повинний
повинність
повинно
повинорювати
повиносити
повинуватити
повинуватитися
повинути
повинюхувати
повиняньчувати
повипадати
повипалювати
повипарювати
повипивати
повипилювати
повипинати
повипинатися
повиписувати
повипихати
повипікати
повипірати
повиплакувати
повиплачувати
повипливати
повиплітати
повиплоджувати
повиплоджуватися
повиплутувати
повипльовувати
повиплюндровувати
повиплюскувати
повиповнювати
повиполіскувати
повиполювати
повипорювати
повиправдувати
повиправдуватися
повиправляти
повипрівати
повипродувати
повипростувати
повипростуватися
повипручуватися
повипрягати
повипрядати
повипускати
повираховувати
повиривати
повириватися
повиринати
повирівнювати
повирівнюватися
повирізняти
повирізнятися
повирізувати
повирімнювати
повироблювати
повиробляти
повиростати
повирощувати
повирубувати
повиряжати
повиряжатися
повирятовувати
повирячувати
повисаджувати
повисапувати
повисватувати
повисвічувати
повиселювати
повисипати
повисиплятися
повисипувати
повисівати
повисікати
повисіти
повискакувати
повискаляти
повискрібати
повискувати
повислужувати
повислужуватися
повислухувати
повисмалювати
повиснути
по-високу
повисолоплювати
повиставляти
повистарювати
повистріпувати
повистріпуватися
повистромлювати
повистромлюватися
повистругувати
повиступати
Бірок, -рка, м. Ум. отъ бір.: сосновый лѣсокъ. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку. Чуб. ІІІ. 146.
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Ли́ства, -ви, ж. 1) Часть берда. (Cм.) Шух. І. 256. 2) Часть снувалки. (Cм.) МУЕ. III. 15.
Принижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. принизитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Опускаться, опуститься ниже, понизиться. Всяка гора і горб принизиться. Єв. Л. III. 5. 2) Унижаться, унизиться. Принизивсь панський рід великий. К. ПС. 41.
Сконання, -ня, с. Кончина.
Сорт, -ту, м. Сортъ.
Школа, -ли, ж. 1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Чуб. III. 404. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Св. Л. 79. Школа по суботах було ходить туди. Св. Л. 138. 3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Нас спонсорують: