Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиломлювати
повиломляти
повилуплювати
повилуплюватися
повилущувати
повимазувати
повимальовувати
повимантачувати
повиманювати
повимащати
повимережувати
повимерзати
повимінювати
повимірати
повимітати
повимокати
повиморожувати
повиморювати
повимотувати
повимочувати
повимощувати
повимудровувати
повимуштровувати
повинен
повинитися
повинний
повинність
повинно
повинорювати
повиносити
повинуватити
повинуватитися
повинути
повинюхувати
повиняньчувати
повипадати
повипалювати
повипарювати
повипивати
повипилювати
повипинати
повипинатися
повиписувати
повипихати
повипікати
повипірати
повиплакувати
повиплачувати
повипливати
повиплітати
повиплоджувати
повиплоджуватися
повиплутувати
повипльовувати
повиплюндровувати
повиплюскувати
повиповнювати
повиполіскувати
повиполювати
повипорювати
повиправдувати
повиправдуватися
повиправляти
повипрівати
повипродувати
повипростувати
повипростуватися
повипручуватися
повипрягати
повипрядати
повипускати
повираховувати
повиривати
повириватися
повиринати
повирівнювати
повирівнюватися
повирізняти
повирізнятися
повирізувати
повирімнювати
повироблювати
повиробляти
повиростати
повирощувати
повирубувати
повиряжати
повиряжатися
повирятовувати
повирячувати
повисаджувати
повисапувати
повисватувати
повисвічувати
повиселювати
повисипати
повисиплятися
повисипувати
повисівати
повисікати
повисіти
повискакувати
повискаляти
повискрібати
повискувати
повислужувати
повислужуватися
повислухувати
повисмалювати
повиснути
по-високу
повисолоплювати
повиставляти
повистарювати
повистріпувати
повистріпуватися
повистромлювати
повистромлюватися
повистругувати
повиступати
Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Кайдани, -нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII. 26. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Новц. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. Ум. кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Андр. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку. Лукаш.
Лю́бо нар. 1) Пріятно; хорошо; красиво. У людей діти — любо поглядіти. Ном. № 9204. Сияло сонце в небесах; а ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. 100. Любо й неньці, як дитина в честі. Ном. № 9226. З гарної дівки гарна й молодиця, — гарно завертиться, любо подивиться. Ном. № 9004. 2) Съ наслажденіемъ. Не дві ночі карі очі любо цілувала. Шевч. 66. Невольники лежять, простягшись любо. К. Іов. 8. 3) Любовно, въ любви, въ согласіи. Ум. любо́нько, любе́сенько. І досі ще стоїть любенько рядок на вигоні тополь. Шевч. 492. Ходить по хаті..., урядившись як можна гарніш, виголившись чистенько і чуб вистригши любесенько. Кв. Тихенько й любенько день мине. МВ. І. 18. Мені, моя доле, дай на себе подивитись, дай і пригорнутись, під крилом твоїм любенько в холодку заснути. Шевч. 622. Сестро моя, не журись, голубко! Досі жили з тобою любенько, — треба так і звікувати. МВ. І. 12. І за руки любенько взявшись, до ратуші пішли тишком. Котл. Ен. V. 44.
Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Рукодійня, -ні, ж. Рукодѣліе. Свитка, шуба під лисичим хутром — ото усе її рукодійня. Харьк. г.
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза. Сумск. у.
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих. Єв. Мт. XIV. 35.
Туболка, -ки, ж. Туземка. Шейк.
Нас спонсорують: