Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиломлювати
повиломляти
повилуплювати
повилуплюватися
повилущувати
повимазувати
повимальовувати
повимантачувати
повиманювати
повимащати
повимережувати
повимерзати
повимінювати
повимірати
повимітати
повимокати
повиморожувати
повиморювати
повимотувати
повимочувати
повимощувати
повимудровувати
повимуштровувати
повинен
повинитися
повинний
повинність
повинно
повинорювати
повиносити
повинуватити
повинуватитися
повинути
повинюхувати
повиняньчувати
повипадати
повипалювати
повипарювати
повипивати
повипилювати
повипинати
повипинатися
повиписувати
повипихати
повипікати
повипірати
повиплакувати
повиплачувати
повипливати
повиплітати
повиплоджувати
повиплоджуватися
повиплутувати
повипльовувати
повиплюндровувати
повиплюскувати
повиповнювати
повиполіскувати
повиполювати
повипорювати
повиправдувати
повиправдуватися
повиправляти
повипрівати
повипродувати
повипростувати
повипростуватися
повипручуватися
повипрягати
повипрядати
повипускати
повираховувати
повиривати
повириватися
повиринати
повирівнювати
повирівнюватися
повирізняти
повирізнятися
повирізувати
повирімнювати
повироблювати
повиробляти
повиростати
повирощувати
повирубувати
повиряжати
повиряжатися
повирятовувати
повирячувати
повисаджувати
повисапувати
повисватувати
повисвічувати
повиселювати
повисипати
повисиплятися
повисипувати
повисівати
повисікати
повисіти
повискакувати
повискаляти
повискрібати
повискувати
повислужувати
повислужуватися
повислухувати
повисмалювати
повиснути
по-високу
повисолоплювати
повиставляти
повистарювати
повистріпувати
повистріпуватися
повистромлювати
повистромлюватися
повистругувати
повиступати
Блякати, -каю, -єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. Cм. блявкати.
Вимолоти, -мелю, -леш, гл. Смолоть.
Дуж, -жа, -же 1) = дужий. Ном. № 8792. 2) чим-дуж. На сколько силъ хватить. Другий раз як прісне, то чим-дуж тікай у вівтар. Чуб. І. 202.
Замотили́читися, -чуся, -чишся, гл. Объ ульѣ пчелъ: имѣть въ себѣ вощинную моль. Желех. Переносно: Семинарія, бачте, замитиличилась, треба підчистити. Св. Л. 297.
Заробі́тний, -а, -е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.
Подобний, -а, -е. = подібний. Хоць я гарна і подобна, до роботи не способна. Грин. III. 215. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. Пречистенський манастирь, подобний, як на Охвонський горі. Стор. МПр. 166.
Понащіплювати, -люю, -єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював. Богодух. у.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. Лубен., Екатер. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екатер. у. (Залюб.). 4) = стариця 3б. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).
Нас спонсорують: