Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прислуховуватися
присмагати
присмагнути
присмагнутися
присмажити
присмажка
присмажуватися
присмака
присмалити
присмалювання
присмалювати
присмалюватися
присмачити
присмачувати
присмерджувати
присмерк
присмертний
присмиком
присмирити
присмиряти
присміти
присмоктати
присмоктувати
присмолити
присмолювати
приснитися
приснідати
приснопити
приснути
присогласити
присоглашати
присок
присолити
присолоджувати
присолювати
присотатися
присох
присохнути
присохти
присочити
приспа
приспанка
приспати
приспатися
приспів
приспівати I
приспівати II
приспівка
приспівнути
приспівок
приспівувати
приспільниця
приспіти
приспорити
приспоряти
приспособитися
приспособлятися
приссати
пристава
приставати
приставити
приставитися
приставка
приставляти
приставщина
пристай
пристамоцкувати
пристани
пристання
пристановисько
пристановити
пристановитися
пристановище
пристановляти
пристань
пристарий
пристаріти
пристарітися
пристаркуватий
пристача
присташ
пристая
пристерігати
пристигати
пристін
пристойний
пристойно
пристосовувати
пристосовуватися
пристояти
пристрахати
пристрашка
пристрибом
пристригати
пристрій
пристріт
пристрітельний
пристріти
пристрітище
пристрітний
пристрітник
пристрічений
пристроїти
пристромити
пристромлювати
приструнник
приструнок
пристрявати
пристудений
приступ
приступати
приступатися
приступки
приступний
пристьобати
пристяжання
пристяжити
пристязати
присувати
присуватися
Кашкет, -та, м. = каскет. Чуб. VII. 413. На голові кашкет добрий. Св. Л. 303. Ум. кашке́тик.
Кла м. мн. = ікла. Cм. ікол. Желех.
Переїди, -дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Херсон. г. Н. Вол. у. Cм. 3'іди. Объѣдки. Дзьобали виноград... і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Св. Л. 219. Ум. переїдки. Kolb. І. 65.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Принос, -су, м. Приношеніе, пожертвованіе, жертва. Ном. № 960. К. Псал. 45. До небес драбину приставляють із молитов та приносів нечистих. К. ХП. 90.
Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить. Мет. 62. 2) Прибавлять, прибавить. Грин. III. 524. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Камен. у. Причинив собі роботи. Чуб. V. 215. Причини вам, Боже, віку. Фр. Пр. 85.
Протурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Пробезпокоиться.
Роз'їздитися 2, -джуся, -дишся, сов. в. роз'їхатися, -їдуся, -дешся, гл. 1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. Левиц. Пов. 324. 2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. Кв. І. 40. 3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз'їхалася я, шо і не встану. Мнж. 121. 4) Толстѣть, растолстѣть. Роз'їхалась, як верша в болоті. Ном. № 8631.
Сполохнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Однокр. отъ сполохатися. Встревожиться, взволноваться. Народ, побачивши його, вельми сполохнувся. Єв. Мр. IX. 15.
Численний, -а, -е. Многочисленный. Желех.
Нас спонсорують: