Витришок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Вуточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вутка.
2) Родъ хороводной игры.
Гиталь, -ля, м. = гичаль.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Зубр, -ра, м. Зубръ.
Куртий, -а, -е. Короткій.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза.
Тяжчити, -чу́, -чи́ш, гл. Дѣлать тяжелѣе.
Ушити, -ся. Cм. ушивати, -ся.
Хрещениця, -ці, ж. Крестница. Вона моя хрещениця.