Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прислуховуватися
присмагати
присмагнути
присмагнутися
присмажити
присмажка
присмажуватися
присмака
присмалити
присмалювання
присмалювати
присмалюватися
присмачити
присмачувати
присмерджувати
присмерк
присмертний
присмиком
присмирити
присмиряти
присміти
присмоктати
присмоктувати
присмолити
присмолювати
приснитися
приснідати
приснопити
приснути
присогласити
присоглашати
присок
присолити
присолоджувати
присолювати
присотатися
присох
присохнути
присохти
присочити
приспа
приспанка
приспати
приспатися
приспів
приспівати I
приспівати II
приспівка
приспівнути
приспівок
приспівувати
приспільниця
приспіти
приспорити
приспоряти
приспособитися
приспособлятися
приссати
пристава
приставати
приставити
приставитися
приставка
приставляти
приставщина
пристай
пристамоцкувати
пристани
пристання
пристановисько
пристановити
пристановитися
пристановище
пристановляти
пристань
пристарий
пристаріти
пристарітися
пристаркуватий
пристача
присташ
пристая
пристерігати
пристигати
пристін
пристойний
пристойно
пристосовувати
пристосовуватися
пристояти
пристрахати
пристрашка
пристрибом
пристригати
пристрій
пристріт
пристрітельний
пристріти
пристрітище
пристрітний
пристрітник
пристрічений
пристроїти
пристромити
пристромлювати
приструнник
приструнок
пристрявати
пристудений
приступ
приступати
приступатися
приступки
приступний
пристьобати
пристяжання
пристяжити
пристязати
присувати
присуватися
Вимушувати, -шую, -єш, сов. в. вимусити, -шу, -сиш, гл. Вынуждать, вынудить. К. Краш. 12.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины. Херс.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
Доконе́чне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. Гол. II. 773.на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить. Уман. у.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Пристановище, -ща, с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема... ніякого пристановища йому ніде. Рудч. Ск. І. 89. Нема йому пристановища, ніхто не приймає. Грин. І. 290.
Розстаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Раздобыть. Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку. Ном. № 4884. Як розстараєтесь грошей, заплатите мені. Грин. II. 291.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла. Вх. Лем. 478.
Нас спонсорують: