Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прислуховуватися
присмагати
присмагнути
присмагнутися
присмажити
присмажка
присмажуватися
присмака
присмалити
присмалювання
присмалювати
присмалюватися
присмачити
присмачувати
присмерджувати
присмерк
присмертний
присмиком
присмирити
присмиряти
присміти
присмоктати
присмоктувати
присмолити
присмолювати
приснитися
приснідати
приснопити
приснути
присогласити
присоглашати
присок
присолити
присолоджувати
присолювати
присотатися
присох
присохнути
присохти
присочити
приспа
приспанка
приспати
приспатися
приспів
приспівати I
приспівати II
приспівка
приспівнути
приспівок
приспівувати
приспільниця
приспіти
приспорити
приспоряти
приспособитися
приспособлятися
приссати
пристава
приставати
приставити
приставитися
приставка
приставляти
приставщина
пристай
пристамоцкувати
пристани
пристання
пристановисько
пристановити
пристановитися
пристановище
пристановляти
пристань
пристарий
пристаріти
пристарітися
пристаркуватий
пристача
присташ
пристая
пристерігати
пристигати
пристін
пристойний
пристойно
пристосовувати
пристосовуватися
пристояти
пристрахати
пристрашка
пристрибом
пристригати
пристрій
пристріт
пристрітельний
пристріти
пристрітище
пристрітний
пристрітник
пристрічений
пристроїти
пристромити
пристромлювати
приструнник
приструнок
пристрявати
пристудений
приступ
приступати
приступатися
приступки
приступний
пристьобати
пристяжання
пристяжити
пристязати
присувати
присуватися
Вибачення, -ня, с. Извиненіе. Левиц. І. 335.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Обмочити Cм. обмочувати.
Підкочувати, -чую, -єш, сов. в. підкоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкатывать, подкотить. Я колесо підкочу. Чуб. III. 70. Підкотили віз під повітку. Чуб. V. 963.
Позасвічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Зажечься (во множествѣ). Сами свічі позасвічувалися. Н. п.
Причастний, -а, -е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. причастна молитва. Молитва предъ причащеніемъ. Харьк. у.
Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.
Нас спонсорують: