Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прислуховуватися
присмагати
присмагнути
присмагнутися
присмажити
присмажка
присмажуватися
присмака
присмалити
присмалювання
присмалювати
присмалюватися
присмачити
присмачувати
присмерджувати
присмерк
присмертний
присмиком
присмирити
присмиряти
присміти
присмоктати
присмоктувати
присмолити
присмолювати
приснитися
приснідати
приснопити
приснути
присогласити
присоглашати
присок
присолити
присолоджувати
присолювати
присотатися
присох
присохнути
присохти
присочити
приспа
приспанка
приспати
приспатися
приспів
приспівати I
приспівати II
приспівка
приспівнути
приспівок
приспівувати
приспільниця
приспіти
приспорити
приспоряти
приспособитися
приспособлятися
приссати
пристава
приставати
приставити
приставитися
приставка
приставляти
приставщина
пристай
пристамоцкувати
пристани
пристання
пристановисько
пристановити
пристановитися
пристановище
пристановляти
пристань
пристарий
пристаріти
пристарітися
пристаркуватий
пристача
присташ
пристая
пристерігати
пристигати
пристін
пристойний
пристойно
пристосовувати
пристосовуватися
пристояти
пристрахати
пристрашка
пристрибом
пристригати
пристрій
пристріт
пристрітельний
пристріти
пристрітище
пристрітний
пристрітник
пристрічений
пристроїти
пристромити
пристромлювати
приструнник
приструнок
пристрявати
пристудений
приступ
приступати
приступатися
приступки
приступний
пристьобати
пристяжання
пристяжити
пристязати
присувати
присуватися
Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Котл. Ен. ІІІ. 8. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Стор. І. 252. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. Старод. у. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Потебн. ІІІ. 67. К. ЧР. 423 Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. К. МБ. XI. 142. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. Канев. у. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Потебен. ІІІ. 67. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують. Сим. 191.
Глобок, -бка, м. Клинышекъ, забиваемый между косовищемъ и желѣзнымъ кольцомъ, охватывающимъ косу и косовище. Вх. Лем. 404.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Н. Вол. у. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Ном. № 568. Воно ся молодить, — може дощ буде. Камен. у. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться. Мил. 32.
Мурно-Ка́мінь, -ня, м. Встрѣчается въ пѣснѣ для обозначенія драгоцѣннаго камня въ перстнѣ. На тій ручці злотий перстень, на перстені мурно-камінь. Гол. III. 121.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Сумнитися, -миюся, -нишся, гл. Сомнѣваться. Ми не сумнились, що за сим первим і найважнішим фактом.... постануть уже инші факти. К. ХП. 13.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Чечуга, -ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. І. 72. Рибка чечуга плаває доволі. Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.
Нас спонсорують: