Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підчищати
підчіпок
підчісувати
підчорнити
підчулити
підчулювати
підчухрати
підшальовувати
підшивайло
підшивати
підшивка
підшийник
підшийок
підшильовувати
підшити
підшкильнути
підшкурний
підштанки
підштовхнути
підштовхувати
підштрикень
підштрикнути
підштрикувати
під'юджувати
під'ядлівчак
під'язати
під'язичниця
під'язник
під'язувати
під'язуватися
під'ярок
піжити
піжмурки
піздріти
пізнавати
пізнаватися
пізнитися
пізній
пізніхірочка
пізно
пізріти
пізьма
пійло
піймяти
пійниця
пійняти
пійнятися
пійстра
пійти
пікати
пікинер
пікинерія
пікинерський
пікинерувати
піківний
піклування
піклуватися
пікний
пікувати
піл
пілка
пілляти
пілтина
пілть
пільга
пільгувати
пільський
пільх
піля
пімперля
пімста
пімстити
піна
пінити
пінка
пінна
пінняк
пінявий
піняз
піняти
піп
пір
пірвати
пірватися
пірзний
пірина
пірити
пір'їна
пірнати
пірнач
пірначка
пірник
пірникоза
пірнути
пірце
пірчити
пірчун
пір'я
пір'яний
пір'ячко
пісенька
пісі
піскля
пісковатий
пісковатиця
пісковий
піскоглід
піскозоба
піскозоблиця
піскуватий
піскуваха
післанець
післанський
післати
післище
після
піснечка
пісний
пісникати
пісниковий
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Компонувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Составлять, сочинять. Отой дід і співав, і компонував пісні й думки. Стор. Дуже письменний був і вірші компонував. Стор. 2) Выдумывать, интриговать. Пане осауле полковий, побійся Бога! Мені здається, що ти щось недобре на нашого пана полковника компонуєш. К. ЧР. 323.
Незнавидіти, -джу, -диш, гл. = зненавидіти. Незнавидів хлопця та й незнавидів і прогнав. Канев. у.
Ощіп, още́пу, м. = ощепини. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Заставить (во множествѣ). 2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві. Кіевск. у.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл. 1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. Левиц. Пов. 189. На пужално.... спіратися. Рудч. Чп. 203. 2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати. Камен. у. 3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну. Черк. у.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають. Мет. 219. 2) Спадать, спасть (объ опухоли). 3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5677.
Тягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. Рудч. Ск. II. 176. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! Рудч. Ск. II. 22. 3) Таскаться, волочиться. Жив чоловік з жінкою, та жили вони погано, бо вона неслухняна була і все тягалась. Драг. 160. Не переставала тягатись із кавалерами до сивої коси. Левиц. І. 542. 4) Возиться около чего, тащить. Загрузли в його коні в болоті: вже він і так, і сяк з ними тягався. Рудч. Ск. II. 114. о) Судиться, вести процессы Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталася. Ном. № 7394.
Уряджати, -джаю, -єш, сов. в. урядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. Cм. уряжати.