Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Відсапатися, -паюся, -єшся, гл. Перевести духъ, отдохнуть. Щоб одсапатись трохи, зайшов він за кущі.
Поломня, -ня, по́лом'я, -м'я, с. = полум'я. Поломня йде до небес. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Ум. полом'ячко.
Попівна, -ни, ж. Дочь священника, попівна. Шукайте собі, добродію, в городі панночки. Чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен?
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Провесінь, -ні, ж. Начало весны. Настала ж провесінь і воду скрізь пустило. Переносно: молодые годы. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.
Страчувати, -чую, -єш, сов. в. стра́тити, -чу, -тиш, гл.
1) Утрачивать, утратить, терять, потерять. Стратила я щастя і літа страчу.
2) Лишать, лишить жизни, казнить. Страть свого брата, як він додому прийде, то тоді я тебе за жінку візьму. Вже Харька стратили й заховали. — дитя. Производить, произвести выкидышъ.
Суміш, сумішно, нар. Смѣшанно. Лящі, язі, усяка риба сумішно.