Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підліток 2
підліщки
підлоб'я
підлога
підлоґоння
підложе
підложити
підложниця
підлубник
підльодний
підлюбляти
підлягати
підлящ
підмагати
підмазати
підмазування
підмазувати
підмайстер
підмальовувати
підманити
підмантачити
підмантачувати
підманути
підманювати
підмаренник
підмастерок
підмастити
підмащувати
підмезинний палець
підмерти
підмет
підметець
підмивати
підмиватися
підмила
підмитва
підмити
підмісити
підмітати
підмішати
підмова
підмовити
підмовляння
підмовляти
підмовлятися
підмовонька
підмога
підмогоричити
підмогоричувати
підмогти
підмогтися
підможка
підмокати
підмолодь
підморгнути
підморгувати
підмостити
підмостка
підмотувати
підмочити
підмочувати
підмощати
підмощатися
підмощувати
підмощуватися
підмуровувати
підмурок
підмурувати
піднебення
піднебесний
підневідити
підневіжувати
підневолити
підневолювати
піднести
підніб'я
підніжжя
підніжка
підніжок
піднімати
підніматися
підняток
підняття
підо
підо..
підобідання
підозренний
підозрити
підойма
підок
підопасанє
підопліка
підоплічє
підорати
підосишник
підосінь
підотавитися
підотаманчий
підохотити
підохочувати
підошва
підпавок
підпадати
підпал
підпалайка
підпалак
підпалакати
підпалий
підпалити
підпалкувати
підпалля
підпалок
підпалювання
підпалювати
підпалюватися
підпанок
підпарити
підпарубочий
підпарувати
підпарювати
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ. Чуб. І. 271. Левиц. Пов. 119.
Збідня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. збі́днити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
Кросневий, -а, -е. кро́снева пилка. Столярная нила со станкомъ. Шух. І. 88.
Накида́льний, -а, -е. Употребляющійся для набрасыванія (объ арканѣ). Накидальний повалень. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116. Сповістили про все се одинадцятьох. Єв. Л. XXIV. 9.
Орляк, -ка́, м. Растеніе. Pteris aquilina. L. ЗЮЗО. І. 133.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування. МВ. ІІ. 196.
Човптися, -пуся, -нешся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. Н. Вол. у. Ой на дворі чорна хмара в'ється, а під вікном колядник човпеться. Чуб. III. 425. Вона все човпеться коло чого небудь. Драг. 172.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. Н. п. Чорні брови маю, та й не оженюся. Н. п. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. ІІ. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. Н. п. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному. Новомоск. у. 3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Борз. у. Ум. чорненький, чорнесенький. Чуб. V. 243. чорненечкий. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: