Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести.
Корок, -рка, м. Каблукъ. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких.
Обкидати II, -да́ю, -єш, сов. в. обки́нути, -ну, -неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір.
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти.
Присохнути. Cм. присихати.
Хавдій, -дія, м. Обжора.
Чичирк Въ выраженіи: ні чичи́рк. Ни тугу! ни слова! не шелохнется. Ні чичирк! і дух притаїв.