Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підліток 2
підліщки
підлоб'я
підлога
підлоґоння
підложе
підложити
підложниця
підлубник
підльодний
підлюбляти
підлягати
підлящ
підмагати
підмазати
підмазування
підмазувати
підмайстер
підмальовувати
підманити
підмантачити
підмантачувати
підманути
підманювати
підмаренник
підмастерок
підмастити
підмащувати
підмезинний палець
підмерти
підмет
підметець
підмивати
підмиватися
підмила
підмитва
підмити
підмісити
підмітати
підмішати
підмова
підмовити
підмовляння
підмовляти
підмовлятися
підмовонька
підмога
підмогоричити
підмогоричувати
підмогти
підмогтися
підможка
підмокати
підмолодь
підморгнути
підморгувати
підмостити
підмостка
підмотувати
підмочити
підмочувати
підмощати
підмощатися
підмощувати
підмощуватися
підмуровувати
підмурок
підмурувати
піднебення
піднебесний
підневідити
підневіжувати
підневолити
підневолювати
піднести
підніб'я
підніжжя
підніжка
підніжок
піднімати
підніматися
підняток
підняття
підо
підо..
підобідання
підозренний
підозрити
підойма
підок
підопасанє
підопліка
підоплічє
підорати
підосишник
підосінь
підотавитися
підотаманчий
підохотити
підохочувати
підошва
підпавок
підпадати
підпал
підпалайка
підпалак
підпалакати
підпалий
підпалити
підпалкувати
підпалля
підпалок
підпалювання
підпалювати
підпалюватися
підпанок
підпарити
підпарубочий
підпарувати
підпарювати
Відволода, -ди, ж. = відлига. Шух. I. 81.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.
Колосина, -ни, ж. и колосі́ння, -ня, с. Оторванные отъ стеблей колосья, колосья послѣ молотьбы. Вх. Зн. 27.
Перворідний, -а, -е. Первородный.
Підпалля, -ля, с. соб. Тонкія щепки для растопки. Вх. Лем. 449.
Показність, -ности, ж. Видъ, красивая наружность.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Роз'їздити, -джу, -диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Чуб. V. 721. Росхиліться, калинові віти! Мет. 266.
Уряд, -ду, м. 1) Должность. Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав. К. ЧР. 15. Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба. Ном. № 956. Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан. Екатер. у. 2) У правленіе, правительство.
Нас спонсорують: