Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підліток 2
підліщки
підлоб'я
підлога
підлоґоння
підложе
підложити
підложниця
підлубник
підльодний
підлюбляти
підлягати
підлящ
підмагати
підмазати
підмазування
підмазувати
підмайстер
підмальовувати
підманити
підмантачити
підмантачувати
підманути
підманювати
підмаренник
підмастерок
підмастити
підмащувати
підмезинний палець
підмерти
підмет
підметець
підмивати
підмиватися
підмила
підмитва
підмити
підмісити
підмітати
підмішати
підмова
підмовити
підмовляння
підмовляти
підмовлятися
підмовонька
підмога
підмогоричити
підмогоричувати
підмогти
підмогтися
підможка
підмокати
підмолодь
підморгнути
підморгувати
підмостити
підмостка
підмотувати
підмочити
підмочувати
підмощати
підмощатися
підмощувати
підмощуватися
підмуровувати
підмурок
підмурувати
піднебення
піднебесний
підневідити
підневіжувати
підневолити
підневолювати
піднести
підніб'я
підніжжя
підніжка
підніжок
піднімати
підніматися
підняток
підняття
підо
підо..
підобідання
підозренний
підозрити
підойма
підок
підопасанє
підопліка
підоплічє
підорати
підосишник
підосінь
підотавитися
підотаманчий
підохотити
підохочувати
підошва
підпавок
підпадати
підпал
підпалайка
підпалак
підпалакати
підпалий
підпалити
підпалкувати
підпалля
підпалок
підпалювання
підпалювати
підпалюватися
підпанок
підпарити
підпарубочий
підпарувати
підпарювати
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Камен. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Камен. у. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Камен. у.
Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. V. 4. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Макс. 159. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. Чуб. V. 1027. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. Грин. III. 661. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Чуб. III. 188.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Наскрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть. Як возив він лк жидівський, то наскрадав лісу чимало. Канев. у.
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Проказати Cм. проказувати.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Нас спонсорують: