Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підліток 2
підліщки
підлоб'я
підлога
підлоґоння
підложе
підложити
підложниця
підлубник
підльодний
підлюбляти
підлягати
підлящ
підмагати
підмазати
підмазування
підмазувати
підмайстер
підмальовувати
підманити
підмантачити
підмантачувати
підманути
підманювати
підмаренник
підмастерок
підмастити
підмащувати
підмезинний палець
підмерти
підмет
підметець
підмивати
підмиватися
підмила
підмитва
підмити
підмісити
підмітати
підмішати
підмова
підмовити
підмовляння
підмовляти
підмовлятися
підмовонька
підмога
підмогоричити
підмогоричувати
підмогти
підмогтися
підможка
підмокати
підмолодь
підморгнути
підморгувати
підмостити
підмостка
підмотувати
підмочити
підмочувати
підмощати
підмощатися
підмощувати
підмощуватися
підмуровувати
підмурок
підмурувати
піднебення
піднебесний
підневідити
підневіжувати
підневолити
підневолювати
піднести
підніб'я
підніжжя
підніжка
підніжок
піднімати
підніматися
підняток
підняття
підо
підо..
підобідання
підозренний
підозрити
підойма
підок
підопасанє
підопліка
підоплічє
підорати
підосишник
підосінь
підотавитися
підотаманчий
підохотити
підохочувати
підошва
підпавок
підпадати
підпал
підпалайка
підпалак
підпалакати
підпалий
підпалити
підпалкувати
підпалля
підпалок
підпалювання
підпалювати
підпалюватися
підпанок
підпарити
підпарубочий
підпарувати
підпарювати
Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Вийгравати, -ва́ю, -єш, сов. в. вийграти, -граю, -єш, гл. = вигравати, виграти. Сурми-труби вийгравали. Шевч. 361. У карти грав на твоє щастя, — ось скілько вийграв. О. 1862. VII. 44.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Ніхтогісінько мѣст. нескл. Рѣшительно никто. Не ти брехню провадиш, бо ніхтогісінько не чув і не бачив такого. Старод. у.
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Очуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається. Васильк. у.  
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.
Простацький, -а, -е. Простой, простонародный. Не погордуй уступити до нашої простацької господи. К. ЧР. 227.
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Котл. Ен. Од. 490. Чужая біда за цукар. Ном. № 2341. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Гн. II. 27. Солодке, як цукор. Ном. № 7809 (одм.).
Нас спонсорують: