Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повкриватися
повкручувати
повкупі
повкутувати
повкутуватися
повладати
повлазити
повлежуватися
повлітати
повлягатися
повмазувати
повмазуватися
повманювати
повмірати
повмовляти
повмочати
повмуровувати
повнаджуватися
повнеча
повний
повнити
повниця
повніненький
повнісінький
повнісінько
повнішати
повно
повнобокий
повновидий
повнолиций
повнонька
повносити
повноспиний
повнота
повночка
повнощотний
повнурюватися
повня
повнява
повнявий
повняк
пововтузитися
поводарь
поводатарь
поводдя
поводирь
поводити 1
поводити 2
поводитися
повожатий
повожувати
повозити
повозитоньки
повозка
повозне
повозчина
поволитися
поволі
поволічка
поволовщина
поволока
поволокти
поволоктися
поволоситися
поволохатіти
поволоцьки
поволоченька
поволочити
поволочитися
поволочка
поволятися
поворіт
поворітка
поворітьма
поворкувати
поворожити
повороз
поворозка
поворотень
поворотко
поворотний
поворочувати
поворочуватися
поворухнути
поворухнутися
поворушити
поворушитися
поворушіння
повоскове
повощити
повоювати
повпиватися
повпихати
повповати
повпрохуватися
повпрягати
повпускати
поврунюватися
повручати
повряжати
повряжатися
повряжувати
повряжуватися
повсаджати
повсаджувати
повсаджуватися
повсажуватися
повсегда
повсихати
повсічасний
повскакувати
повсолюватися
повставати I
повставати II
повставляти
повстанець
повстання
повстина
повстище
повстка
Доплести́ Cм. доплітати.
Звихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Свихнуть, сдѣлать вывихъ. Ручку й ніженьку звихнула. Чуб. V. 668. 2) Измѣнить. Не женись із цією дівкою, — вона звихнеть, вона любе другого. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. Желех. 2)синя. Раст. Monilia coeruba.
Миротво́рниця, -ці, ж. Примирительница, носительница мира. Світи, поки вселенну осияє світило миротворниці-науки. К. ЦН. 185.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Підпасач, -ча, м. = підпасич.
Погризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Погрызться. 2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі. Чуб. V. 1124.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979.  
Шпати, шпаю, -єш, гл. Копаться, рыться. Вх. Зн. 83.
Нас спонсорують: