Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повкриватися
повкручувати
повкупі
повкутувати
повкутуватися
повладати
повлазити
повлежуватися
повлітати
повлягатися
повмазувати
повмазуватися
повманювати
повмірати
повмовляти
повмочати
повмуровувати
повнаджуватися
повнеча
повний
повнити
повниця
повніненький
повнісінький
повнісінько
повнішати
повно
повнобокий
повновидий
повнолиций
повнонька
повносити
повноспиний
повнота
повночка
повнощотний
повнурюватися
повня
повнява
повнявий
повняк
пововтузитися
поводарь
поводатарь
поводдя
поводирь
поводити 1
поводити 2
поводитися
повожатий
повожувати
повозити
повозитоньки
повозка
повозне
повозчина
поволитися
поволі
поволічка
поволовщина
поволока
поволокти
поволоктися
поволоситися
поволохатіти
поволоцьки
поволоченька
поволочити
поволочитися
поволочка
поволятися
поворіт
поворітка
поворітьма
поворкувати
поворожити
повороз
поворозка
поворотень
поворотко
поворотний
поворочувати
поворочуватися
поворухнути
поворухнутися
поворушити
поворушитися
поворушіння
повоскове
повощити
повоювати
повпиватися
повпихати
повповати
повпрохуватися
повпрягати
повпускати
поврунюватися
повручати
повряжати
повряжатися
повряжувати
повряжуватися
повсаджати
повсаджувати
повсаджуватися
повсажуватися
повсегда
повсихати
повсічасний
повскакувати
повсолюватися
повставати I
повставати II
повставляти
повстанець
повстання
повстина
повстище
повстка
Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Випатрати, -раю, -єш, гл. Испачкать.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
Обпадати, -да́ю, -єш, с. в. обпасти, -паду́, -деш, гл. 1) Опадать, опасть. Вже лист обпадає з дерева. 2)кого́. Нападать, напасть со всѣхъ сторонъ.
Підмовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підмо́витися, -влюся, -вишся, гл. Поддѣваться, поддѣлаться словами. Вона підлизуха: і підлижеться, і підмовиться до його. Зміев. у.
Позверховно нар. Поверхностно.
Поперекривати, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Складний, -а, -е. 1) Сложный. 2) Складный; статный, стройный. Постать огрядна, повна і розом складна. Левиц. І. 434. Скомпонуйте тимпаннії лики і гарно скадні музики. Чуб. III. 26.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Нас спонсорують: