Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повкриватися
повкручувати
повкупі
повкутувати
повкутуватися
повладати
повлазити
повлежуватися
повлітати
повлягатися
повмазувати
повмазуватися
повманювати
повмірати
повмовляти
повмочати
повмуровувати
повнаджуватися
повнеча
повний
повнити
повниця
повніненький
повнісінький
повнісінько
повнішати
повно
повнобокий
повновидий
повнолиций
повнонька
повносити
повноспиний
повнота
повночка
повнощотний
повнурюватися
повня
повнява
повнявий
повняк
пововтузитися
поводарь
поводатарь
поводдя
поводирь
поводити 1
поводити 2
поводитися
повожатий
повожувати
повозити
повозитоньки
повозка
повозне
повозчина
поволитися
поволі
поволічка
поволовщина
поволока
поволокти
поволоктися
поволоситися
поволохатіти
поволоцьки
поволоченька
поволочити
поволочитися
поволочка
поволятися
поворіт
поворітка
поворітьма
поворкувати
поворожити
повороз
поворозка
поворотень
поворотко
поворотний
поворочувати
поворочуватися
поворухнути
поворухнутися
поворушити
поворушитися
поворушіння
повоскове
повощити
повоювати
повпиватися
повпихати
повповати
повпрохуватися
повпрягати
повпускати
поврунюватися
повручати
повряжати
повряжатися
повряжувати
повряжуватися
повсаджати
повсаджувати
повсаджуватися
повсажуватися
повсегда
повсихати
повсічасний
повскакувати
повсолюватися
повставати I
повставати II
повставляти
повстанець
повстання
повстина
повстище
повстка
Відтоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відтопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Растапливаться, растопиться, переплавиться. 2) Выплавляться, выплавиться. 3) Отвариваться, отвариться.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки. Новомосковск. у.
Переконувати, -ную, -єш, сов. в. перекона́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Убѣждать, убѣдить. 2) Убѣждаться, убѣдиться въ чемъ по опыту. Я цього не переконав. Н. Вол. у.
Прохалавкнути, -ну, -неш, гл. Проглотить съ жадностью. Пес прохалавкнув печеню. Вх. Зн. 57.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.
Нас спонсорують: