Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повкриватися
повкручувати
повкупі
повкутувати
повкутуватися
повладати
повлазити
повлежуватися
повлітати
повлягатися
повмазувати
повмазуватися
повманювати
повмірати
повмовляти
повмочати
повмуровувати
повнаджуватися
повнеча
повний
повнити
повниця
повніненький
повнісінький
повнісінько
повнішати
повно
повнобокий
повновидий
повнолиций
повнонька
повносити
повноспиний
повнота
повночка
повнощотний
повнурюватися
повня
повнява
повнявий
повняк
пововтузитися
поводарь
поводатарь
поводдя
поводирь
поводити 1
поводити 2
поводитися
повожатий
повожувати
повозити
повозитоньки
повозка
повозне
повозчина
поволитися
поволі
поволічка
поволовщина
поволока
поволокти
поволоктися
поволоситися
поволохатіти
поволоцьки
поволоченька
поволочити
поволочитися
поволочка
поволятися
поворіт
поворітка
поворітьма
поворкувати
поворожити
повороз
поворозка
поворотень
поворотко
поворотний
поворочувати
поворочуватися
поворухнути
поворухнутися
поворушити
поворушитися
поворушіння
повоскове
повощити
повоювати
повпиватися
повпихати
повповати
повпрохуватися
повпрягати
повпускати
поврунюватися
повручати
повряжати
повряжатися
повряжувати
повряжуватися
повсаджати
повсаджувати
повсаджуватися
повсажуватися
повсегда
повсихати
повсічасний
повскакувати
повсолюватися
повставати I
повставати II
повставляти
повстанець
повстання
повстина
повстище
повстка
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка. ЗЮЗО. І. 124.
Загорі́ти, -ся. Cм. загоря́ти, -ся.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Нага́льно нар. 1) Спѣшно. 2) Внезапно. 3) Бурно, порывисто. Нагально дише.
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Борз. у. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. Г. Барв. 253. а ні на оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! Подольск. г. злим, лихим оком дивитися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки , на його злим оком дивиться. Чуб. II. 198. оком не стинати. Не смыкать глазъ. треба позичати в сірка очей. Стыдно въ глаза глядѣть. мороз з очима. Сильный морозъ. із очей сталось. Сглазили. Г. Барв. 222. світле око. Чистая совѣсть. Ном. № 6724. Багацько дечого бракує нам, та світле око. Г. Барв. 439. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. Ном. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Чуб. VI. 404. Лучче око золота, ніж камінь олива. Ном. № 7287. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. Драг. 64. 7) волове око. Раст. Phyteuma orbiculare. Лв. 100. 8) Гусяче око. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 9) мн. гадячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. Л. 100. жабині очі. Myosotis intermedia. Лв. 100. Ум. очко, оченько, очечко. Гляньте хоть одним очечком! Мил. 185.
Підгорнути, -ся. Cм. підгортати, -ся.
Позасідати, -даємо, -єте, гл. Занять мѣсто, сѣвъ (о многихъ). Ходи до хати та що з'їдж! Війшов до хати, позасідали. Драг. 412. Вже до обіду позасідали. Драг. 353.
Рипа, -пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. І. 80. Вх. Зн. 59. Ум. рипка.
Чаплія, -лії, ж. 1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. Кухарка чаплію вхопила. Котл. Ен. 2) Cм. лук 3.
Нас спонсорують: