Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попропивати
попропиватися
попроривати
попрорізувати
попроростати
попрорубувати
попросити
попроситися
попросом
попростати
попроститися
попростювати
попростягати
попростягатися
попротив
попротоптувати
попротоптуватися
попрохати
попрохатися
попроциндрювати
попрочищати
попрошпечуватися
попрощати
попрощатися
попруг
попруга
попружка
попрутикувати
попручатися
попряди
попрядки
попрямувати
попрямуватися
попряник
попрясти
попрястися
попрятати
попрятниця
попрятно
попрятувати
попряхи
попсування
попсувати
попсуватися
попування
попувати
попудити
попужнути
попукати
попукатися
попукач
попуск
попускати
попускатися
попуст
попустити
попустошити
попустувати
попутати
попутник
попухнути
попхатися
попхенькати
попхикати
попхнути
поп'ястися
пора
порада
порадити
порадіти
порадливий
порадний
порадник
порадниця
порадничок
порадонька
порадувати
порадуватися
поражати
поражатися
пораза
поразгівлятися
пораздратовувати
поразити
поразка
порай
поралити
пораненьку
поранина
поранити
поранитися
поранка
поранку
поранник
порання
порано
порати
поратися
поратівник
поратування
поратувати
поратунок
порахубитися
порахувати
порахуватися
порахунок
порачити
порачкувати
пораяти
порвати
порватися
поребрина
пореготати
пореготатися
порекло
поремствувати
поремствуватися
поренчата
порепатися
поржавіти
Білоніг, -нога, м. Раст. Herniaria glabra. Вх. Пч. II. 32.
Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Єди́н, єдна, -не числ. = один. Єдин гроші складає, а другий мішок шиє. Ном. № 1696.
Нехаринець, -нця, м. Волкъ. Вх. Зн. 41.
Новоженець, -нця, м. Новобрачный.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.