Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. Голос дзвенить. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? 2) Жужжать. Дзвенять трутні.
Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся.
Охотник, -ка, м.
1) Доброволець, волонтеръ.
2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників.
Перевезти, -ся. Cм. перевозити, -ся.
Пильнування, -ня, с.
1) Стараніе, радѣніе.
2) Высматриваніе; внимательность.
Просвітлість, -лости, ж. Просвѣтленіе. Ідіть до мене більма зганяти.... очам просвітлости дати.
Розгониха, -хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша.
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Чого це тут усе скам'яніло?
Темнісінько нар. Совершенно темно, очень темно. Округи темнісінько.
Укодокати, -каю, -єш, гл. Изморить, утомить. Як орав, то так укодокав кобилу, що й не встане тепер.