Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поденок
поденщина
подеревеніти
подереча
подержати
подерти
подертися
подесенщина
подесьбіч
подесятерити
подешевити
подешевіти
подеякий
подзвін
подзвінний
подзвіння
подзвонити
подзвонитися
подзвонювати
подзеленчати
подзеленькати
подзенькати
подзєґун
подзижчати
подзьобати
подзюбати
подзюбатися
подзюрити
поди
подибати
подив
подивити
подивування
подивувати
подимати
подимне
подимок
подимщина
подина
подирати
подирбати
подирчати
подих
подихати
подихати 2
подичавіти
подібний
подібність
подібно
подівати
подіватися
подівок
подівувати
подій
поділ
поділ 2
поділити
поділля I
поділля II
поділок I
поділок II
поділом
поділшливий
подільчивий
подільчивість
поділющий
поділяти
поділятися
подімство
подінути
подіркуватий
подіркуватіти
подірчавіти
подіти
подітися
подія
подіяти
подіятися
подлубати
подлубатися
подляк
подлятися
подмух
подмухати
подніпрянець
подніпрянщина
подністря
подністрянщина
подоба
подобання
подобати
подобатися
подобенство
подобень
подобитися
подобігати
подобний
подобно
подобонька
подобріти
подобрішати
подобувати
подоважувати
подоварювати
подоварюватися
подовбати
подовбатися
подовершувати
подовж
подовжити
подовжний
подовідуватися
подоводжувати
подоводити
подоволочувати
подовш
подовшати
подовшити
подоганяти
подогледжуватися
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Друкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Печататься. Друкується тепер усе, що можна було знайти і надрукувати. Передмова до Кобзаря Шевченкового вид. Кожанчикова, стр. 1.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 444.
Ошийок, -йка, м. 1) Шея сверху. Под. г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Поливо, -ва, с. 1) = полива. Вас. 180. 2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема. Черниг. у.
Послатися, -стелюся, -лешся, гл. 1) Приготовить постель. Послались долі і лягли. Драг. 129. Як послався, так і виспався. Посл. 2) Простлаться, разостлаться. І падає, і по землі постлались ті коси білі. К. МБ. X. 16.
Смагнути, -гну, -неш, гл. 1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться. Шух. І. 147. 2) Загорать. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34. 3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи. Черк. у.
Смичай, -чая, м.чорноголо́вий. Родъ растенія.  
Сміливість, -вости, ж. = смілість. Мир. ХРВ. 4. Левиц. Пов. 38. Випив для сміливости. Грин. II. 165.
Нас спонсорують: