Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Арена звірем заревла. Ой заревло на порозі телятко. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Море повстало і заревло. . Зашуміла вода й заревла. Заревла страшенна буря. Заревли великі дзвони. І знову ліри заревли. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова.
Засві́дче́ння, -ня, с. Засвидѣтельствованіе, свидѣтельство, удостовѣреніе. Смутна пісня є историчне засвідчення важкого минувшого життя. Піди, хай піп дасть засвідчення.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене.
Скушувати, -шую, -єш, сов. в. скусити, -шу, -сиш, гл. Скусывать, скусить. Щоб зуби не боліли, треба кожної пятниці зрізувати, а ще краще — скушувати ньогті.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
Студінь, -ні, ж. Стужа. А то студінь така, Господи!
Сукервиця, -ці, ж. = сукровиця.
Телиця, -ці, ж. Телка. Що там чувати коло вашої хати? Бик чи привик, телиця чи веселиться? Ум. теличка, теличенька, теличечка.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер!