Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поденок
поденщина
подеревеніти
подереча
подержати
подерти
подертися
подесенщина
подесьбіч
подесятерити
подешевити
подешевіти
подеякий
подзвін
подзвінний
подзвіння
подзвонити
подзвонитися
подзвонювати
подзеленчати
подзеленькати
подзенькати
подзєґун
подзижчати
подзьобати
подзюбати
подзюбатися
подзюрити
поди
подибати
подив
подивити
подивування
подивувати
подимати
подимне
подимок
подимщина
подина
подирати
подирбати
подирчати
подих
подихати
подихати 2
подичавіти
подібний
подібність
подібно
подівати
подіватися
подівок
подівувати
подій
поділ
поділ 2
поділити
поділля I
поділля II
поділок I
поділок II
поділом
поділшливий
подільчивий
подільчивість
поділющий
поділяти
поділятися
подімство
подінути
подіркуватий
подіркуватіти
подірчавіти
подіти
подітися
подія
подіяти
подіятися
подлубати
подлубатися
подляк
подлятися
подмух
подмухати
подніпрянець
подніпрянщина
подністря
подністрянщина
подоба
подобання
подобати
подобатися
подобенство
подобень
подобитися
подобігати
подобний
подобно
подобонька
подобріти
подобрішати
подобувати
подоважувати
подоварювати
подоварюватися
подовбати
подовбатися
подовершувати
подовж
подовжити
подовжний
подовідуватися
подоводжувати
подоводити
подоволочувати
подовш
подовшати
подовшити
подоганяти
подогледжуватися
Вишневий, -а, -е. 1) Вишневый. Іще обійди, серденько моє, по за вишневий садочок. Мет. 60. 2) Темно-красный. До синьої спідниці як надіну вишневий попередник, то так гарно. Харьк. Ум. вишневенький. Маркев. 45.
Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. К. Псал. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Г. Арт. (О. 1861. III. 111). Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. МВ. (КС. 1902. X. 147). Одкинула заслонку. Кролев. у. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито. Маркев. 169.
Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18. 4) = містище. Вх. Зн. 36). 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ЕЗ. V. 180. Ум. гніздечко.
Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. Аф. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами. Аф.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Користність, -ности, ж. Полезность.
Мачкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Карабкаться. Перекинулися з возами у яр та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я дамко від'їхав. Волч. у.
Перлик, -ка, м. Рыболовный снарядъ: жердь, на одномъ концѣ которой небольшой сакъ, а на другомъ желѣзный молотокъ съ дырой, хлопая которымъ по камню, выгоняютъ рыбу. Вх. Пч. II. 25.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство. Желех.
Шлия, шлиї, ж. = шлея. Kolb. І. 65.
Нас спонсорують: