Відкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од його. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. 4) Принимать, принять прежній видъ (послѣ превращенія во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. 5) Отворяться, отвориться. Ворота.... раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж.
Зітну́тися, -тнуся, -не́шся, гл. = зтятися. Сам на сам із перевертнем зітнуся.
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Подоїти, -дою́, -їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Попитися, -п'ємося, -єте́ся, гл. Напиться пьянымъ (о многихъ). Пили, пили козаченьки, та вже попилися. Стали й там кружати, попились: Тарас насилу угадав а господу, і свати не напивались так, як тут, ізроду.
Почережно нар. Поочередно. Цілу зіму сіно почережно стережемо.
Самовільно, самовольно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати.
Спереда нар. = спереду. Ще-ще спереда, а ззаду на чорта походить.