Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поденок
поденщина
подеревеніти
подереча
подержати
подерти
подертися
подесенщина
подесьбіч
подесятерити
подешевити
подешевіти
подеякий
подзвін
подзвінний
подзвіння
подзвонити
подзвонитися
подзвонювати
подзеленчати
подзеленькати
подзенькати
подзєґун
подзижчати
подзьобати
подзюбати
подзюбатися
подзюрити
поди
подибати
подив
подивити
подивування
подивувати
подимати
подимне
подимок
подимщина
подина
подирати
подирбати
подирчати
подих
подихати
подихати 2
подичавіти
подібний
подібність
подібно
подівати
подіватися
подівок
подівувати
подій
поділ
поділ 2
поділити
поділля I
поділля II
поділок I
поділок II
поділом
поділшливий
подільчивий
подільчивість
поділющий
поділяти
поділятися
подімство
подінути
подіркуватий
подіркуватіти
подірчавіти
подіти
подітися
подія
подіяти
подіятися
подлубати
подлубатися
подляк
подлятися
подмух
подмухати
подніпрянець
подніпрянщина
подністря
подністрянщина
подоба
подобання
подобати
подобатися
подобенство
подобень
подобитися
подобігати
подобний
подобно
подобонька
подобріти
подобрішати
подобувати
подоважувати
подоварювати
подоварюватися
подовбати
подовбатися
подовершувати
подовж
подовжити
подовжний
подовідуватися
подоводжувати
подоводити
подоволочувати
подовш
подовшати
подовшити
подоганяти
подогледжуватися
Дерзки́й, -а́, -е́. Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити. Сквир. у.
Зімлі́ти, -лію, -єш, гл. = зомліти.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели. Канев. у.
Куделити, -лю, -лиш, гл. 1) Прясть. Коли б ти, приданочко, добра, то б сидім дома; а в тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. 2) Таскать за волосы. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Пополуднувати, -дную, -єш, гл. Пополдничать.
Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.
Трунва, -ви, ж. = труна. Скажу собі ізробити кедрову трунву. Гол. І. 221. Ум. трунвонька, трунвочка.
Усилити, -ся. Cм. усиляти, -ся.
Хараманити, -ню, -ниш, гл. Обманывать, дурачить. Вх. Зн. 76.
Цв'якати, -каю, -єш, гл. = чв'якати. Овіня цв'якат, кед гоп. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: