Витурити Cм. витуряти.
Досми́кувати, -кую, -єш, гл. = досмикати.
Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Загиржа́ти, -ржу́, -жи́ш, гл. = заржати. Загиржав по-кінськи.
Зосмілювати, -люю, -єш, сов. в. зосмілити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить. — Кажи мені всю правду, Опанасе, — зосмілювала його майорша.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому.
Поєдині нар. Наединѣ. Шо ж він заходивсь корити нас при всіх: лучче б він казав нам поєдині, ніж страмити так.
Скориночка, -ки, ж. Ум. отъ скорина.
Укручувати, -чую, -єш, сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Ввинчивать, ввинтить.
2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив'язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Та як укрутив у хвіст руку, — давай міряти.
3) Отрывать, оторвать. укрутити но́са, хвоста. Спить спѣсь.
4) Впутывать, впутать (въ дѣло).