Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пасисто
пасіка
пасічити
пасічка
пасічник
пасічниківна
пасічникування
пасічникувати
пасічниця
пасішник
пасія
паска
пасклин
паскуд
паскуда
паскудивий
паскудити
паскудитися
паскудний
паскудник
паскудниця
паскудність
паскудно
паскудство
паслина
паслін
пасман
пасмистий
пасмо
пасмуга
пасовий
пасовисько
пасовиця
пасовище
пасок
пасока
паста
пастая
паства
пастернак
пасти I
пасти II
пастирка
пастися
пастівень
пастівник
пастка
пастрама
пастрома
пастрьома
пастух
пастухувати
пастушечка
пастуший
пастушити
пастушка
пастушок
пастущина
пасть
пасчаний
пасчин
пасчинка
пательня
патер
патериця
патик
патика
патинок
патичка
патичок
патиччя
паткань
патлама
патламити
патлань
патлатий
патлач
патлашки
патли
патока
патолоч
патолоча
патрамент
патрати
патрахіль
патрет
патретник
патріот
патріотизм
патріотичний
патріотка
патріярх
патрон
патрохати
патрувати
патьок
патьохи
патя
патякало
патякати
патяки
паужіня
пауз
паузник
паук
пауки
паучина
паучиня
пах
паха
пахання
пахати
пахва
пахвина
пахіття
пахмурний
пахмурно
пахно
пахнота
пахнути
Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 101). Глузд остатній потеряла. Котл. Ен. VI. 80. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. Ном. № 6332. Шевч. 300. глузди відбити. Лишить разсудка. Ном. № 6333. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Зростання, -ня, с. Ростъ, выростаніе.
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Оранда, -ди, ж. 1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить. Чуб. V. 752. 2) Аренда.
Підлесливо нар. Льстиво.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Рисувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Рисовать, чертить. Мальовали, рисували чорні брови мої. Н. п. 2) Обходить? Другого дня, як ішла на поле, то вже рисувала через дві різи. Левиц. Пов. 338.
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе. Желех.
Сітянка, -ки, ж. Плохая, рѣдкая ткань. Пресвята Покровойко, покрий мою головойку яков таков сітянков, няй зістану христянков. Старомиск. у. въ Галиц. МУЕ. III. 50.
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл. 1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Грин. III. 284. Хто торка, тому відчиняють. Шейк. 2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя. Стор. МПр. 154. 3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сим. 57. Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось. Св. Л. 169.
Нас спонсорують: