Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Вибачний, -а, -е. Извиняющій, прощающій. будьте вибачні. Извините, простите.
Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Болить мені головонька відай же я вмру.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Капусняк, -ка́, м. Родъ щей.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Самосил, -ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L.