Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пасисто
пасіка
пасічити
пасічка
пасічник
пасічниківна
пасічникування
пасічникувати
пасічниця
пасішник
пасія
паска
пасклин
паскуд
паскуда
паскудивий
паскудити
паскудитися
паскудний
паскудник
паскудниця
паскудність
паскудно
паскудство
паслина
паслін
пасман
пасмистий
пасмо
пасмуга
пасовий
пасовисько
пасовиця
пасовище
пасок
пасока
паста
пастая
паства
пастернак
пасти I
пасти II
пастирка
пастися
пастівень
пастівник
пастка
пастрама
пастрома
пастрьома
пастух
пастухувати
пастушечка
пастуший
пастушити
пастушка
пастушок
пастущина
пасть
пасчаний
пасчин
пасчинка
пательня
патер
патериця
патик
патика
патинок
патичка
патичок
патиччя
паткань
патлама
патламити
патлань
патлатий
патлач
патлашки
патли
патока
патолоч
патолоча
патрамент
патрати
патрахіль
патрет
патретник
патріот
патріотизм
патріотичний
патріотка
патріярх
патрон
патрохати
патрувати
патьок
патьохи
патя
патякало
патякати
патяки
паужіня
пауз
паузник
паук
пауки
паучина
паучиня
пах
паха
пахання
пахати
пахва
пахвина
пахіття
пахмурний
пахмурно
пахно
пахнота
пахнути
Відшкварити, -рю, -риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. Рудч. Ск. II. 208. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Мет. 330. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. Дума. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. Шевч. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом. Шевч.
Гуртівни́к, -ка́, м. Оптовый торговець. Шух. І. 271. Желех.
Зграсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Уничтожить до основанія. Аф. 451.
Лан, -ну, м. 1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита. Чуб. III. 370. 2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Шевч. Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють. Шевч. 219. сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Чуб. III. 248. Ум. лано́к.
Навви́ринки нар. Выныряя. Бризнув в воду..., наввиринки пішла душа. Котл. II. 42.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Св. Л. 119. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Харьк. Присвічуй, Боже, мені з неба! К. Псал. 8.
Притихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Утихнуть.
Чвати, чваю, -єш, гл. 1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали. Гол. III. 184. 2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: