Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Десятома рублями не одбудеш весілля.
Лихва́рка, -ки, ж. Ростовщица.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали.
Нала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Набраниться. Се така завзята баба, що поки не налається до-схочу, — не покине.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали.
Негодяй, -дяя, м. О человѣкѣ: негодный, неспособный къ дѣйствіямъ. Жена говоритъ старому мужу: Ой ти, старий негодяю, пусти ж мене, погуляю! — Ой коли ж я негодяй, — сиди дома та й гуляй! Быть можетъ слѣд.: невгодяй = невгожай? (см.).
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Ринка, -ки, ж. Родъ глиняной кастрюли. Чигиринці спекли чорта в ринці, а таращанці ззіли вранці. Ум. ри́ночка.
Ростоптати, -ся. Cм. ростоптувати, -ся.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл.
1) Стругнуть.
2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав.
3) Ударить. Як стругне його по пиці.
4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув!