Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пасисто
пасіка
пасічити
пасічка
пасічник
пасічниківна
пасічникування
пасічникувати
пасічниця
пасішник
пасія
паска
пасклин
паскуд
паскуда
паскудивий
паскудити
паскудитися
паскудний
паскудник
паскудниця
паскудність
паскудно
паскудство
паслина
паслін
пасман
пасмистий
пасмо
пасмуга
пасовий
пасовисько
пасовиця
пасовище
пасок
пасока
паста
пастая
паства
пастернак
пасти I
пасти II
пастирка
пастися
пастівень
пастівник
пастка
пастрама
пастрома
пастрьома
пастух
пастухувати
пастушечка
пастуший
пастушити
пастушка
пастушок
пастущина
пасть
пасчаний
пасчин
пасчинка
пательня
патер
патериця
патик
патика
патинок
патичка
патичок
патиччя
паткань
патлама
патламити
патлань
патлатий
патлач
патлашки
патли
патока
патолоч
патолоча
патрамент
патрати
патрахіль
патрет
патретник
патріот
патріотизм
патріотичний
патріотка
патріярх
патрон
патрохати
патрувати
патьок
патьохи
патя
патякало
патякати
патяки
паужіня
пауз
паузник
паук
пауки
паучина
паучиня
пах
паха
пахання
пахати
пахва
пахвина
пахіття
пахмурний
пахмурно
пахно
пахнота
пахнути
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
Коничок, -чка, м. Ум. отъ кінь.
Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
На́кла́д, -ду, м. 1) Издержки, расходъ; иждивеніе. Без накладу зиску не буде. Ном. № 10578. 2) Налогъ. За моєї памяти, одколи живу на світі, не затямлю такого накладу: що-году багато великий наклад проти давнього; та усе, кажіть, угору йде. Васильк. у. 3) Высверленное въ кускѣ дерева, изъ котораго дѣлается трубка, вмѣстилище для табаку. Вас. 148.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Левиц. Пов. 34. Повиучувати слав'янські мови. К. ХП. 127.
Тайність, -ности, ж. = таємність. 1) Сказав велику тайність жінці. Грин. І. 187. 2) Скрытность. Яка в нього тайність. Шейк.
Теплиця, -ці, ж. 1) Оранжерея. Квітка в теплиці. Левиц. І. 316. 2) = теплина. Вх. Зн. 69. 3) = вирій. Cм. тепличина. Ум. тепличка, тепли́ченька.
Тогобіцький, -а, -е. = тогобічний. Тогобіцькі люде вертались із цього боку на свої міста. КС. 1885. XI. 539.
Нас спонсорують: