Відшкварити, -рю, -риш, гл.
1) Оттопить (о салѣ).
2) Выдрать, выпороть. Було ні за що батожжам одшкварить.
Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Гуртівни́к, -ка́, м. Оптовый торговець.
Зграсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Уничтожить до основанія.
Лан, -ну, м.
1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита.
2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють. сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Ум. лано́к.
Навви́ринки нар. Выныряя. Бризнув в воду..., наввиринки пішла душа.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Присвічуй, Боже, мені з неба!
Притихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Утихнуть.
Чвати, чваю, -єш, гл.
1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали.
2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. .