Відволода, -ди, ж. = відлига.
Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Гіркий світ, а треба жить. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ.
Дармої́дка, -ки, ж. Дармоѣдка, тунеядка.
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Поняти, -ся. Cм. понімати, -ся.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили.
Сінці, -ців, ж. Ум. отъ сіни.
Утямки нар. Памятно. Чи втямки тобі, як ми втікали з Брацького на Запорожжє? Довго буде вам втямки. Утямки датися. Дать себя помнить.
Чужовірний, -а, -е. Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною.
