Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Камізелька, -ки, ж. = камізелок. На паничу камізелька, пристав панич до серденька.
Назбива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Сбить нѣсколько штукъ. 2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. 3) назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ.
Нала́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. налі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Налазить, налѣзть. 2) Надоѣдать, надоѣсть, привязываться, привязаться. На нас налазить як шайтан.
Оклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Осѣнять, осѣнить. Ті ж іх тричі оклонивши вкупі образами, обливалися обоє гіркими сльозами.
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали.
Почуріти, -рю́, -ри́ш, гл. Потечь струей. А кров почуріла по білому кабатові.
Рівен, -вна, -не = рівний. Обізвався Яготин: «Ніжен мені побратим». А Ніжен каже: «Є у степу Ромен, то й той мені не рівен».
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було.
Стуляти, -ляю, -єш, сов. в. стулити, -лю, -лиш, гл.
1) Складывать, сложить одно съ другимъ, сжимать, сжать. Яйце стулю так, що воно ізнов ціле буде. І цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав. стулити очі. Зажмурить глаза.
2) Соорудить, сдѣлать кой-какъ. Недавно стулив я собі оцю рясу.
