Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порзний
порзнитися
поривати
пориватися
поризькати
порикожа
поримарювати
поринати
поринути
поринути 2
порипати
порипатися
порипіти
порискати
порисувати
порисуватися
порити
поритися
порихтувати
пориш
поріб
порібля
порібрє
порібрина
поріб'я
порівняти
порівнятися
порівці
поріг
поріддя
порідішати
поріднити
поріднитися
порідня
порідшати
поріж
поріженько
поріжок
порізати
порізатися
порізник
порізникувати
порізнити
порізнитися
порізно
порікати
порікувати
поріст
порічанин
порічки
порічківка
порічковий
поріччя
поркиниці
порклиця
порнути
порняла
поробити
поробитися
поробляти
поробок
поровий
порода
породити
породитися
породичатися
породілля
порожденниця
порожнем
порожник
порожній
порожнювати
порожня
порожнява
порожняк
порозбивати
порозбиватися
порозбігатися
порозбірати
порозболюватися
порозборонювати
порозборсувати
порозбризкувати
порозбризкуватися
порозбріхувати
порозбріхуватися
порозбувати
порозбуватися
порозбужати
порозбужувати
порозбуркувати
порозважати
порозважатися
порозважувати
порозвалювати
порозвалюватися
порозварювати
порозварюватися
порозвережувати
порозвертати
порозвеселяти
порозвеселятися
порозвивати
порозвиватися
порозвідувати
порозвінчувати
порозвірчувати
порозвішувати
порозводвти
порозводитися
порозвозити
порозволікати
порозволікатися
порозворушувати
порозворювати
порозв'язувати
порозв'язуватися
порозгадувати
порозганяти
порозгвинчувати
Відмерти Cм. відмірати.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Китичний, -а, -е. Относящійся къ кисти. китичний сотник. Китишний тим звався сотник, що китиця в його була коло шаблі. О. 1861. XI. Кух. 29.
Купальночка, -ки, ж. Купальская ночь. Тепер нічка-купальночка, — не виспалась наша панночка. Чуб. III. 212.
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Неїднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Покаменіти, покам'яніти, -ніємо, -єте, гл. Окаменѣть (о многихъ). Він за двері та Онилку й веде за руку. Ми й покаменіли. Г. Барв. 210. Вони обидві й покам'яніли. Мнж. 134.
Різнути, -ну, -неш, гл. 1) Cм. різати. 2) Ударить, хватить. Узяв дручок та як різне його по голові, що трохи очі не повилазили. Рудч. Ск. І. 68.
Солодісінький, -а, -е. Очень сладкій: очень пріятный. Мил. 162. Які солодісінькі години переживаю я. Левиц. І. 273.
Хибнути, -ну, -неш, гл. 1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен. Васильк. у. 2) Наклониться. Хибнув на мене віз. Черк. у. 3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра. Камен. у. 4) Минуть, обойти. То вже її не хибне. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: