Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порзний
порзнитися
поривати
пориватися
поризькати
порикожа
поримарювати
поринати
поринути
поринути 2
порипати
порипатися
порипіти
порискати
порисувати
порисуватися
порити
поритися
порихтувати
пориш
поріб
порібля
порібрє
порібрина
поріб'я
порівняти
порівнятися
порівці
поріг
поріддя
порідішати
поріднити
поріднитися
порідня
порідшати
поріж
поріженько
поріжок
порізати
порізатися
порізник
порізникувати
порізнити
порізнитися
порізно
порікати
порікувати
поріст
порічанин
порічки
порічківка
порічковий
поріччя
поркиниці
порклиця
порнути
порняла
поробити
поробитися
поробляти
поробок
поровий
порода
породити
породитися
породичатися
породілля
порожденниця
порожнем
порожник
порожній
порожнювати
порожня
порожнява
порожняк
порозбивати
порозбиватися
порозбігатися
порозбірати
порозболюватися
порозборонювати
порозборсувати
порозбризкувати
порозбризкуватися
порозбріхувати
порозбріхуватися
порозбувати
порозбуватися
порозбужати
порозбужувати
порозбуркувати
порозважати
порозважатися
порозважувати
порозвалювати
порозвалюватися
порозварювати
порозварюватися
порозвережувати
порозвертати
порозвеселяти
порозвеселятися
порозвивати
порозвиватися
порозвідувати
порозвінчувати
порозвірчувати
порозвішувати
порозводвти
порозводитися
порозвозити
порозволікати
порозволікатися
порозворушувати
порозворювати
порозв'язувати
порозв'язуватися
порозгадувати
порозганяти
порозгвинчувати
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Кап II, -пу, м. волосовий кап. Родъ шерстяного мѣшка, въ которомъ пережаренное копоплянное сѣмя кладется въ маслобойню для выжиманія масла. Шух. I. 163.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба. Чуб. III. 321.
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома. Левиц. Пов. 112.
Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. Конст. у. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Поперемудровувати, -вую, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить (многихъ).
Різьбяр, -ра, м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. І. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Хляжниця, -ці, ж. Потаскуха. Харьк. у.
Нас спонсорують: