Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Говорить богато, та все чорт зна що. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Чом до мене не говориш, моє миле серце?
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Збі́ржа, -жі, ж. Извощичья биржа.
Косиця, -ці, ж.
1) Небольшая коса.
2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки.
3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці.
1) = косниця. А в пшениці золоті косиці.
5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris.
6) Родъ вышивки.
7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Ум. косичка, косиченька.
Надзі́рній, -я, -є. Надъ звѣздами находящійся, небесный. Моя надія райськая надзірня.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав.
Тяжитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости.
