Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожартувати

Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. МВ. І. 33. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. Н. п. З панянками пожартуєм. Шевч. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАРТУВАТИ"
Боркотати, -кочу, -чеш, гл. = буркотати.
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
Лига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).
Пуляковий, -а, -е. = индичий. Вх. Лем. 458.
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. Ном. № 4036. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Шух. І. 292. Оце купив реміню чоботи пошию. Харьк. у. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк. Пов. 16. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець. Ном. № 9682.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти. Св. Л. 96.
Тиховід, -воду, м. Мѣсто на рѣкѣ съ тихимъ теченіемъ. Александров. у. Вас. 206.
Шинар, -ра, м. см. цапар. Шух. І. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.