Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожартувати

Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. МВ. І. 33. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. Н. п. З панянками пожартуєм. Шевч. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАРТУВАТИ"
Витверезити, -жу, -зиш, гл. Протрезвить.
За́совка, -ки, ж. Родъ деревяннаго засова или задвижки у дверей, запираемой и отпираемой снаружи при помощи особаго ключа. КС. 1889. V. 489. Чуб. VII. З8З.
Зати́нка, -ки, ж. Нижняя треть, нижняя утолщенная, послѣ зарубки, часть веретена. Шух. І. 148.
Напути́ти Cм. напучувати.
Репати, -паю, -єш, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Ном. № 3368. Щоб дійки не репались (у корови). Грин. ІІ. 46.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться. Волч. у.
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть. Ном. № 13698.
Фрасунок, -нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку. Чуб. V. 1146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.