Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность.
Власність, -ности, ж. Собственность. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Позасувати, -ва́ю, -єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.
Попритулятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и притулитися, но о многихъ.
Прочиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прочинити, -ню́, -ниш, гл. Пріотворять, пріотворить. Прочиняй, паночку, ворота, — несем тобі вінка із злота. Крамаре, крамарочку, прочини комірочку.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ.