Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абетка

Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЕТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЕТКА"
Анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Брудний, -а, -е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. І. 121., Ум. брудненький.
В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Гала меж. 1) = гиля. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. Чуб. ІІІ. 88. 2) піти гала світа. = світ за очі піти. Cм. світ. Щоб ти пішов круга світа та гала світа. Ном. № 3677. Забіжи галасвіта. Чуб. VII. 575. 3) Припѣвъ. Ой чук та гала, а я в церкві була. Чуб. V. 1166.
Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Гол. І. 8. Горішній навій. МУЕ. ІІІ. 17. Камінь у млині буває горішній і долішній. Камен. у. Горішній одвірок над хатніми дверьми. ЕЗ. V. 204. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Мнж. 148. Сѣверо-восточный (Кубань). О. 1862. V. Кух. 37. Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. Шух. I. 154. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ). Шух. I. 95.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Ит меж. = ет. 1. Ит, не знать чого ти турбуєшся. Рудч. Ск. II. 119. Ич, меж. = ач. Ном. № 11185.
Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Курка, -ки, ж. 1) Курица. Голодній курці просо сниться. Ном. № 9475. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. Ном. № 3068. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами. Херс. 2) Vulva. Ум. курочка.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБЕТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.