Гумно́, -на́, с. Гумно. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Ум. Гуме́нце.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові.
Нелагода, -ди, ж. 1) Несогласіе. Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. 2) Неудача. Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат.
Переривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перерити, -рию, -єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають.
Подаватися, -даюся, -є́шся, сов. в. податися, -дамся, -дасися, гл. 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Широкая да улиця да ще й подалася. 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. 4) — кому. Уступать, уступить, податься. Грицько перший, раз подався кацапові, а другий раз не подався. 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Подалась на чуже село. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Осідлали кониченьки, в степи подалися. 7) — на поталу. Cм. потала.
Позаливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Залиться (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть?
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Він надходиш десь так вночі, фучит.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.