Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсудник
підсудній
підсудок
підсуканець
підсукати
підсукувати
підсунути
підсусіддя
підсусіджуватися
підсусідок
підсутужне
підсуччя
підсушити
підсушувати
підтакати
підтакачка
підтакувати
підтанцьовувати
підтекти
підтерти
підтикати
підтикатися
підтинати
підтинник
підтирати
підтитарій
підтитарний
підтич
підтичка
підтікати
підтіпанка
підтічка
підтоварник
підтовкачка
підтовкти
підтоки
підтомитися
підтомлятися
підтопити
підтоплювати
підтоптаний
підтоптати
підтоптатися
підторжя
підторкувати
підточини
підточити
підточиця
підточка
підточування
підточувати
підтравний
підтроюдити
підтрусити
підтрухнути 1
підтрухнути 2
підтрухти
підтрушувати
підтумок
підтупатися
підтупувати
підтупцем
підтюпцем
підтяга
підтягати
підтягатися
підтягач
підтягувати
підтяжка
підтяти
підуздріти
підупадати
підупалий
підупасти
підуст
підустов
підучити
підучувати
підучуватися
підхарчити
підхарчитися
підхарчувати
підхарчуватися
підхвалити
підхвалювати
підхват
підхватистий
підхватити
підхвачувати
підхвебель
підхвістя
підхилити
підхиляти
підхилятися
підхід
підхлеснути
підхмелитися
підхмелятися
підходити
підхождати
підхожий
підхопити
підхоплювати
підхоплюватися
підцобрити
підцупити
підцьковувати
підцюкати
підцюкнути
підчас
підчепурити
підчервонити
підчеревий
підчеревина
підчернювати
підчесати
підчикрижити
підчинка
підчистити
підчихвіст
Видумувати, -мую, -єш, сов. в. видумати, -маю, -єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума. Ном. № 6844.
Горохв'яний, -а, -е. Гороховый, принадлежащій гороху. Сиди, сиди, ящуре, горохв'яний вінку. Чуб. ІІІ. 96. Горохв'яний цвіт. К. ЧР. 64.
Заї́здити 2, -джу, -диш, гл. Заѣздить, изнурить ѣздой. Заїздив коника, заїздив другого... Скажи, серце, правду, чи що буде з того. Чуб. V. 116.
Збри́зкати, -каю, -єш, гл. Побрызгать.
Край, краю, м. 1) Край, конецъ. Суне, суне той кухлик аж на край столу, — поки впав і розбився. Харьк. До краю одежі його приторкнулись. Єв. Мр. VI. 56. Нема краю тихому Дунаю. Мет. 14. Уразив він моє серце в самий край. КС. 1882. X. 37. од краю до краю. Изъ конца въ конецъ. Тому доля запродала од краю до краю, а другому оставила те, де заховають. Шевч. 75. 2) Конецъ, окончаніе. Він отто переговорив та й край, більш нічого й не промовив. Екатер. г. Край уже! більше не хочу сьогодня робити. Харьк. Оце ж моєму наймитуванню край. Полт. до краю. Окончательно. Він і перш був ледащо, а як прийшов з війська, то вже до краю розлайдачився. Подольск. краю, до краю доводити. Оканчивать, приводить къ концу. Треба краю доводити, коли й де вінчати, та й весілля. Шевч. 107. Та доведу вже до краю, доведу — спочину. Шевч. 206. 3) Бортъ (судна). Мнж. 179. 4) Берегъ. На широкім Дунаю, недалеко від краю козак потопає. Гол. І. 115. 5) Сторона. Ой ходімо, товаришу, да на той край помалу. Мет. 85. 6) Край, страна, область. Ой визволи, Боже, нас всіх бідних невольників з тяжкої неволі, з віри бусурменської на ясні зорі, на тихі води, у край веселий. ЗОЮР. І. 214. Тяжко-важко умірати у чужому краю. Шевч. рідний край. Родина, отечество. От і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькі... супротив ворогів рідного краю. К. ЧР. 11. Треба рятувати рідний край. Стор. МПр. 57. 7) Кусокъ (хлѣба). Як хліба край, то й під вербою рай. Посл. 8) Употребленное какъ нарѣчіе: а) Очень, крайне. Тут край треба грошей, а їх нема. Волч. у. Мені край треба продати корову, а инчу купити. Волч. у. б) На концѣ, на краю. Довго вони на могилі край села стояли. Макс. А думка край світу на хмарі гуля. Шевч. в) Возлѣ, около, при, надъ. Котору дитину любила-кохала, — край себе не маю. Макс. Наплакала карі очі, край козака стоя. Н. п. Тільки край мого серденька як гадина в'ється. Грин. III. 220. По діброві вітер віє, гуляє по полю, край дороги гне тополю. Шевч. Надибав дівчину край долини. Гол. I. 120. Моя хата край води. Н. п. Ум. краєчок, крайок. З краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. ІІ. 188.
Люстро́вий, -а, -е. 1) Зеркальный. 2) Люстриновый. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець! Котл. Ен. І. 12.
Напива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напи́ти, -п'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить на извѣстную сумму.
Писачка, -ки, ж. 1) Ум. отъ писака. Писала писачка, читає собачка. Ном. № 6081. 2) Заостренная палочка для расписыванія подошвы узорами. Сумск. у.
Потахати, -ха́ю, -єш, сов. в. потахнути, -хну, -неш, гл. 1) Тонуть, потонуть, погрузиться. Потах в воду. Вх. Зн. 54. 2) Убывать, убыть. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає. Гол. І. 107.
Трівожитися, -жуся, -жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірші лякалися й трівожилися. МВ. ІІІ. 29.
Нас спонсорують: