Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пабородки
пава
павидло
павиний
павич
павичевий
павичка
павідь
павіко
павічайка
павкати
павлик
павовий
паволоч
павонька
паворожка
павороз
павочка
павприця
павук
павуковий
павун
павур
павуриця
павурка
павутина
павутиння
павутиця
павучина
павучок
пав'яний
пагілля
пагін
пагністки
пагність
паговіння
пагонець
пагоння
пагорок
пагуба
пад
падалець
падалиця
падалишний
падальник
падалюк
падання
падати
падатися
падатоньки
падворок
падиволос
падина
падистий
падичій
падіж
паділ
падкати
падкатися
падковитий
падкувати
падкуватися
падло
падлюка
падлючний
падолист
падонько
падчереня
падчерка
падь
пажера
пажерливий
пажила
паз
пазати
паздеристий
паздерити
паздерник
паздір
паздір'я
пазинати
пазити
пазілки
пазовитий
пазолина
пазолки
пазорь
пазуха
пазушина
пазушшя
пай
пайда
пайдити
пайка
пайматка
пайматуся
пайматчин
пайок
пайстра
пайстровий
пак
пакати
пакелат
пакіл
пакілля
пакінь
пакісливий
пакісний 2
пакість
паклен
паклун
пакнути
пакоси
пакосний
пакосник
пакта
пакувати
пакуватися
пакунок
пакут
Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Виправа, -ви, ж. 1) Выпрямленіе; исправленіе. 2) Отправка; отправленіе. 3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.
Герць, -ця, м. = герець.
Навиднаці́, навидноті́ и навидноці́, нар. На виду, на открытомъ мѣстѣ; на свѣтѣ. На що ти поставив у потемку? постав на виднаці, на вікні, абощо. Канев. у. Та покинули навидноті: хто не йде, всякому видно, шо шось лежить. Харьк. г.
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Овчарик, -ка, м. = вівчарик. Чуб. V. 689.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. І. 262.
Поткнутися Cм. потикатися.
Чамайдан, -ну, м. Чемоданъ. О. 1861. IV. 157. Через плечі чамайдан висить невеличкий. Св. Л. 192. Ум. чамайда́нчик. Стор. II. 84.
Нас спонсорують: