Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пабородки
пава
павидло
павиний
павич
павичевий
павичка
павідь
павіко
павічайка
павкати
павлик
павовий
паволоч
павонька
паворожка
павороз
павочка
павприця
павук
павуковий
павун
павур
павуриця
павурка
павутина
павутиння
павутиця
павучина
павучок
пав'яний
пагілля
пагін
пагністки
пагність
паговіння
пагонець
пагоння
пагорок
пагуба
пад
падалець
падалиця
падалишний
падальник
падалюк
падання
падати
падатися
падатоньки
падворок
падиволос
падина
падистий
падичій
падіж
паділ
падкати
падкатися
падковитий
падкувати
падкуватися
падло
падлюка
падлючний
падолист
падонько
падчереня
падчерка
падь
пажера
пажерливий
пажила
паз
пазати
паздеристий
паздерити
паздерник
паздір
паздір'я
пазинати
пазити
пазілки
пазовитий
пазолина
пазолки
пазорь
пазуха
пазушина
пазушшя
пай
пайда
пайдити
пайка
пайматка
пайматуся
пайматчин
пайок
пайстра
пайстровий
пак
пакати
пакелат
пакіл
пакілля
пакінь
пакісливий
пакісний 2
пакість
паклен
паклун
пакнути
пакоси
пакосний
пакосник
пакта
пакувати
пакуватися
пакунок
пакут
Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий.  Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Ном. № 1100. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Ном. № 5792. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. МВ. (КС. 1902. X. 147). 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Черкас. у. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. Лебедин. у. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду. Екатерин. г. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Котл. Ен. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Драг. 3. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать. Ном. № 4413.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Значність, -ности, ж. 1) Значительность. 2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Ласкавість, -вости, ж. Кротость, ласковость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ.
Пересуджувати, -джую, -єш, сов. в. пересудити, -джу, -диш, гл. 1) Пересуживать, пересудить, судить вновь. Прохали, щоб нас удруге пересуджено. 2) Заниматься пересудами, пересуживать, пересудачить.
Посуд, -ду, м. 1) = посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Сим. 214. Почудувать захочеться. Сим. 212.
Стрибнути Cм. стрибати.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Нас спонсорують: