Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пабородки
пава
павидло
павиний
павич
павичевий
павичка
павідь
павіко
павічайка
павкати
павлик
павовий
паволоч
павонька
паворожка
павороз
павочка
павприця
павук
павуковий
павун
павур
павуриця
павурка
павутина
павутиння
павутиця
павучина
павучок
пав'яний
пагілля
пагін
пагністки
пагність
паговіння
пагонець
пагоння
пагорок
пагуба
пад
падалець
падалиця
падалишний
падальник
падалюк
падання
падати
падатися
падатоньки
падворок
падиволос
падина
падистий
падичій
падіж
паділ
падкати
падкатися
падковитий
падкувати
падкуватися
падло
падлюка
падлючний
падолист
падонько
падчереня
падчерка
падь
пажера
пажерливий
пажила
паз
пазати
паздеристий
паздерити
паздерник
паздір
паздір'я
пазинати
пазити
пазілки
пазовитий
пазолина
пазолки
пазорь
пазуха
пазушина
пазушшя
пай
пайда
пайдити
пайка
пайматка
пайматуся
пайматчин
пайок
пайстра
пайстровий
пак
пакати
пакелат
пакіл
пакілля
пакінь
пакісливий
пакісний 2
пакість
паклен
паклун
пакнути
пакоси
пакосний
пакосник
пакта
пакувати
пакуватися
пакунок
пакут
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Ду́чка, -ки, ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Ном. № 14006. Чуб. ІІІ. 107. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в сви́нку, в ма́сла, в ґльо́ґа. Ном. № 12570. Ив. 14. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. Вас. 179. ду́мки — мелкія отверстія въ сводахъ гончарной печи для пропуска огня. Вас. 180. дучка = дучайка. Вх. Зн. 16. Ум. ду́чечка.
Куржан, -на, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Лю́лечка, -ки, ж. Ум. отъ люлька.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Присапати Cм. присапувати.
Скахва, -ви, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. Cм. шкафа.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ном. № 838. Ум. узлик, узличок.
Упруг, -га, м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той. Шевч. 669. 2) Четвертая часть рабочаго дня. Рудч. Ск. II. 172. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Г. Барв. 528. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя. Рудч. Ск. II. 175.
Нас спонсорують: