Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пабородки
пава
павидло
павиний
павич
павичевий
павичка
павідь
павіко
павічайка
павкати
павлик
павовий
паволоч
павонька
паворожка
павороз
павочка
павприця
павук
павуковий
павун
павур
павуриця
павурка
павутина
павутиння
павутиця
павучина
павучок
пав'яний
пагілля
пагін
пагністки
пагність
паговіння
пагонець
пагоння
пагорок
пагуба
пад
падалець
падалиця
падалишний
падальник
падалюк
падання
падати
падатися
падатоньки
падворок
падиволос
падина
падистий
падичій
падіж
паділ
падкати
падкатися
падковитий
падкувати
падкуватися
падло
падлюка
падлючний
падолист
падонько
падчереня
падчерка
падь
пажера
пажерливий
пажила
паз
пазати
паздеристий
паздерити
паздерник
паздір
паздір'я
пазинати
пазити
пазілки
пазовитий
пазолина
пазолки
пазорь
пазуха
пазушина
пазушшя
пай
пайда
пайдити
пайка
пайматка
пайматуся
пайматчин
пайок
пайстра
пайстровий
пак
пакати
пакелат
пакіл
пакілля
пакінь
пакісливий
пакісний 2
пакість
паклен
паклун
пакнути
пакоси
пакосний
пакосник
пакта
пакувати
пакуватися
пакунок
пакут
Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Ґуна́дза, -зи, ж. 1) Большая шишка. Мнж. 182. 2) Шарообразный свертокъ. Мнж. 182.
Дурноля́пський, -а, -е. Глупый, высказанный наобумъ. Дурноляпські речі шкода й слухать.
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл. 1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Ном. Хоч побреду через воду, да до свого роду. Чуб. V. 460. 2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. Рудч. Ск. II. 14.
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься. Ном. № 8151.
Сварливе нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. І. 96).
Смирнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смирнѣе.
Стелитися, -люся, -лешся, гл. Стлаться, разстилаться. Зелененький барвіночку, стелися низенько. Н. п.
Храмовий, -а, -е. Храмовой. Храмовий празник. Стор. II. 155.
Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Рудч. Ск. II. 196. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Кв. Хури не брали. Рудч. Чп. 146. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. Сергій.... із під хури вернеться. Г. Барв. 206.
Нас спонсорують: