Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. Неродюча деревина. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити?
Домани́ти, -ню́, -ниш, гл. Приманить. Ніяк теляти до рук не доманиш.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух.
Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Суцільною корою позростались. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати.
Цілісінький, -а, -е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш?
Шостака, -ки, ж. Шестерка въ картахъ.