Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пабородки
пава
павидло
павиний
павич
павичевий
павичка
павідь
павіко
павічайка
павкати
павлик
павовий
паволоч
павонька
паворожка
павороз
павочка
павприця
павук
павуковий
павун
павур
павуриця
павурка
павутина
павутиння
павутиця
павучина
павучок
пав'яний
пагілля
пагін
пагністки
пагність
паговіння
пагонець
пагоння
пагорок
пагуба
пад
падалець
падалиця
падалишний
падальник
падалюк
падання
падати
падатися
падатоньки
падворок
падиволос
падина
падистий
падичій
падіж
паділ
падкати
падкатися
падковитий
падкувати
падкуватися
падло
падлюка
падлючний
падолист
падонько
падчереня
падчерка
падь
пажера
пажерливий
пажила
паз
пазати
паздеристий
паздерити
паздерник
паздір
паздір'я
пазинати
пазити
пазілки
пазовитий
пазолина
пазолки
пазорь
пазуха
пазушина
пазушшя
пай
пайда
пайдити
пайка
пайматка
пайматуся
пайматчин
пайок
пайстра
пайстровий
пак
пакати
пакелат
пакіл
пакілля
пакінь
пакісливий
пакісний 2
пакість
паклен
паклун
пакнути
пакоси
пакосний
пакосник
пакта
пакувати
пакуватися
пакунок
пакут
Білітися, -ліюся, -єшся, гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється. Федьк.
Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. К. Іов. 7. На дівчину дивитися не важусь. К. Іов. 65. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. Н. п. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся. Н. п.
Відсі нар. = відсіль.
Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. Н. п. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Ном. № 6805. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Рудч. Ск. І. 92. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. Рудч. Ск. І. 132. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Гол. ІІІ. 271. Ум. віронька.
Зазу́ванець, -нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.
Залеті́ти Cм. залітати.
Печихвіст, -хвоста, м. Вертопрахъ, шалопай.
Піддовбувати, -бую, -єш, сов. в. піддовба́ти, -ба́ю, -єш, и піддовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Поддалбливать, поддолбить, подковырять.
Уторливий, -а, -е. .? вторлива ганна — то в'яне, то гарна.ном. № 3187
Чекати, -ка́ю, -єш, гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Ном. № 11955. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Ном. № 4092. Як би на вас чекав, то досі вмер би. Чуб. І. 272.
Нас спонсорують: