Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повистьобувати
повисукувати
повисушувати
повисьорбувати
повитавати
повити
повитикати
повитикатися
повитирати
повитися
повитиця
повитісувати
повитолочувати
повитоптувати
повиточок
повиточувати
повитріщати
повитрухувати
повитрушувати
повиття
повитуха
повитягати
повиучувати
повихарчовуватися
повихатися
повихворюватися
повихитувати
повихлюпувати
повихнути
повиходити
повихожуватися
повихолоджувати
повихолоджуватися
повихоплювати
повихоплюватися
повихрещувати
повихрещуватися
повихритися
повихрищуватися
повиціжувати
повицуплювати
повичавлювати
повичернювати
повичісувати
повичка
повичунювати
повичухуватися
повишаровувати
повишивати
повишіптувати
повишкрьобувати
повишкрябувати
повишмаровувати
повишморгувати
повишукувати
повищати
повищати 2
повище
повищерблювати
повищипувати
повищирювати
повівати
повід
повідати
повідач
повідбатовувати
повідбивати
повідбірати
повідвалювати
повідвертати
повідвіновувати
повідвозити
повідв'язувати
повідгадувати
повідгнивати
повідгодовувати
повідгонити
повідгороджувати
повідгортити
повідгоряти
повідгризати
повідгрібати
повіддавати
повіддиматися
повіддирати
повіддушувати
повіддя
повідеркове
повідець
повідживати
повідживляти
повіджимати
повіджинати
повідіймати
повід'їдати
повідказувати
повідки
повідкидати
повідкладати
повідколуплювати
повідколупувати
повідкопувати
повідкочувати
повідкривати
повідкручувати
повідкупляти
повідкуплятися
повідкушувати
повідлазити
повідламувати
повідлітити
повідлічувати
повідломлювати
повідлучати
повідмерзати
повідмикати
повідмовляти
повіднімати
повідносити
повідня
Бородань, -ня, м. Бородачъ. Міусск. окр.
Гра́йливий, -а, -е. Сверкающій. Над ним яснее та холоднее небо, грайливе сонечко. МВ. ІІ. 113.
Дряговина́, -ни́, ж. Болотистое мѣсто, трясина, болото. Сторож. (Желех.). Левиц. І. Перші к. князі, 5. Cм. драговина.
Настил, -лу, м. Слой снѣга на корѣ деревьевъ, крышахъ зданій и пр. Борз. у.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Попідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Подсунуть, пододвинуть (во множествѣ).
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.
Умилосердити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.
Упоровень нар. Вровень. Там же й дощака вшкварив! Такий, шо води по дорозі впоровень коліна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Нас спонсорують: