Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повистьобувати
повисукувати
повисушувати
повисьорбувати
повитавати
повити
повитикати
повитикатися
повитирати
повитися
повитиця
повитісувати
повитолочувати
повитоптувати
повиточок
повиточувати
повитріщати
повитрухувати
повитрушувати
повиття
повитуха
повитягати
повиучувати
повихарчовуватися
повихатися
повихворюватися
повихитувати
повихлюпувати
повихнути
повиходити
повихожуватися
повихолоджувати
повихолоджуватися
повихоплювати
повихоплюватися
повихрещувати
повихрещуватися
повихритися
повихрищуватися
повиціжувати
повицуплювати
повичавлювати
повичернювати
повичісувати
повичка
повичунювати
повичухуватися
повишаровувати
повишивати
повишіптувати
повишкрьобувати
повишкрябувати
повишмаровувати
повишморгувати
повишукувати
повищати
повищати 2
повище
повищерблювати
повищипувати
повищирювати
повівати
повід
повідати
повідач
повідбатовувати
повідбивати
повідбірати
повідвалювати
повідвертати
повідвіновувати
повідвозити
повідв'язувати
повідгадувати
повідгнивати
повідгодовувати
повідгонити
повідгороджувати
повідгортити
повідгоряти
повідгризати
повідгрібати
повіддавати
повіддиматися
повіддирати
повіддушувати
повіддя
повідеркове
повідець
повідживати
повідживляти
повіджимати
повіджинати
повідіймати
повід'їдати
повідказувати
повідки
повідкидати
повідкладати
повідколуплювати
повідколупувати
повідкопувати
повідкочувати
повідкривати
повідкручувати
повідкупляти
повідкуплятися
повідкушувати
повідлазити
повідламувати
повідлітити
повідлічувати
повідломлювати
повідлучати
повідмерзати
повідмикати
повідмовляти
повіднімати
повідносити
повідня
Боюн, -на, м. Трусъ. К. ПС. 66.
Пазушшя, -шя, с. Пазуха, мѣсто за пазухой. Буде й голому поза пазушшю. Ном. № 7664.
Підпасичик, -ка, м. Небольшой хлѣбецъ, который даетъ каждая хозяйка пастуху при первомъ весеннемъ выгонѣ скота въ поле. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Прем нар. = притьмом. В мене шия чиста... що-дня мию, хиба вже прем часу не маю. Св. Л. 171.
Придавлювати, -люю, -єш, сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. Мороз як придавив — стало холодно. Чуб. І. 6.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Росплистися, -вуся, -вешся, гл. = роспливтися.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.
Нас спонсорують: