Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Яка ж ватага розбішак! 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Ум. ватажка.
Византійський, -а, -е. Византійскій.
Вісьмина, -ни, ж.
1) Восьмая часть.
2) Восьмая часть кварты.
3) Раст. Eycium.
Одноцальний, -а, -е. Въ одинъ дюймъ. одноцальна дошка.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Прославити, -ся. Cм. прославляти, -ся.
Путарайки, йок, ж. мн. Раст. Ribes rubrum.
Седмиця, -ці, ж. Седмица.
Трісочка, -ки, ж. Ум. отъ тріска.
Чеберчати, -чу́, -чи́ш, гл. Звенѣть, бренчать. Коса чеберчит.
