Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

а

А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Бал. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. (О. 1862. ІІІ. 73.) Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. Каменецк. у.; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А"
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Вх. Зн. 28. Коп'як чортів тобі! Канев. у. Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш. Черк. у.
Обаринок, -нка, м. Крендель, баранка. Ум. обари́ночок. Як я їла винні япка, ще й обариночки. Грин. III. 255.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. І. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.
Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Мет. 200. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі. Рудч. Ск.
Рокитина, -ни, ж. = рокита. Желех.
Учащати, -щаю, -єш, гл. 1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. Посл. З того часу став учащати що-вечора. МВ. 2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова А.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.