Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

а

А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Бал. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. (О. 1862. ІІІ. 73.) Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. Каменецк. у.; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А"
Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Братина, -ни, м. = братуха. О. 1862. ѴІІІ. 25.
Воскобоїни, -їн, ж. мн. Вощина, остающаяся послѣ топленія воска. Я вже знаю віск і воскобоїни. Ном. № 5780.
Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Ном. № 8471. Води — горобцеві по коліна. Ном. № 14048. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. КС. 1898. V. ІІ. 42. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. МУЕ. І. 205. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.
Заскоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. заскоро́дити, -джу, -диш, гл. Бороновать, забороновать. Зорали, посіяли... заскородили. Рудч. Ск. II. 194.
Коліно, -на, с. 1) Колѣно. Жупанини по коліна, пошита до діла. Мет. 38. 2) Родъ, происхожденіе. Одно — що вона пані великого коліна, а друге — що з прадіда ляшка. К. ЧР. 317. 3) Поколѣніе. Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі. Опат. 49. 4) Изгибъ (рѣки и пр). Коліно трохи бум: так іти прямо, а потім повернуть у бік коліном. Екатер. у. 5) Переходъ голоса при пѣніи. Не попадеш пісні: на коліна крута. Харьк. г. Ум. колінечко, колінце. Первий раз ступив (у воду) по колінечка, другий раз ступив — як під рученьки. Грин. III. 279.
Перемацати, -цаю, -єш, гл. Перещупать.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились. Рудч. Ск. І. 92.
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Утискатися, -каюся, -єшся, сов. в. утиснутися, -нуся, -нешся, гл. Втискиваться, втиснуться, втереться. Нащо ти мене дурила, дідько б утисся твоєму батькові. О. 1862. II. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова А.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.