Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подушне

Подушне, -ного, с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Ном. № 970. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба. Чуб. V. 621.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШНЕ"
Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Лукаш. 95. Жидам довжок забарила. Грин. III. 326.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Позаралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зарадити, но во многихъ мѣстахъ.
Порозцвітатися, -таємося, -єтеся, гл. = порозцвітати.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.
Штатула, -ли, ж. Тѣлосложеніе, фигура. У моєї корови погана штатула. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУШНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.