Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панити
панитися
панич
паничівський
паничок
пані
панібрат
панібрататися
панібратство
панів
панівка
панівна
паніїн
панійка
панікадило
паніматка
паніматуня
паніматчин
панін
паністара
паніти
панія
панна
панночка
панноччин
паннуненька
паннуня
паннуся
панова
пановитий
панок
панонько
панота
панотець
панотецький
панотців
панотченько
паночок
паношитися
панпуха
панство
панський
пантарка
пантелик
пантличка
пантофель
пантохвель
пантохля
пантрити
пантрувати
панування
панувати
панцер
панцерний
панцерник
панча I
панча II
панчішка
панчоха
панщанин
панщанний
панщар
панщина
панщинний
панщинонька
панькання
панькати
панькатися
паньматка
паньматусин
паньматуся
паньматчин
панюга
паня
паня 2
паняга
паняйлочка
панянин
панянка
панянство
панянський
паняти
папа I
папа II
папай
папер
папера
паперець
паперина
паперник
паперо
паперовий
паперушина
папір
папіра
папірець
папірка
папірний
папірник
папірниця
папірня
папіровий
папірок
папка
паплюга
паплюжий
паплюжити
папля
папляти
папороть
папороша
папортина
папортиняк
паприка
папський
папуга
папужий
папуша
папушник
папушоя
Бульбиця, -ці, ж. = картопля. Фр. Пр. 129.
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
За́між нар. Замужъ. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3159. Мене заміж дайте. Чуб. III. 37. Візьму заміж (тебе) за себе. Чуб. V. 87.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками. О. 1862. VIII. 24.
Рубеж и рубіж, -жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Пирят. у. Ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося. Черниг. у.
Страховий, -а, -е. ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая. Чуб. V. 1044.
Струг, -га, м. 1) Стругъ, скобель. Шух. 260. Вас. 164. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом. Левиц. Пов. 227. 2) Рыба форель, Salmo fario. Вх. Пч. II. 20. Ум. стружо́к, струженько. Вас. 178.
Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Шевч. 290. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Кв. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Стор. МПр. 109. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Ном. № 5130. Пху! нехай на вас халепа! Г. Барв. 483. 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш. Канев. у.
Нас спонсорують: