Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панити
панитися
панич
паничівський
паничок
пані
панібрат
панібрататися
панібратство
панів
панівка
панівна
паніїн
панійка
панікадило
паніматка
паніматуня
паніматчин
панін
паністара
паніти
панія
панна
панночка
панноччин
паннуненька
паннуня
паннуся
панова
пановитий
панок
панонько
панота
панотець
панотецький
панотців
панотченько
паночок
паношитися
панпуха
панство
панський
пантарка
пантелик
пантличка
пантофель
пантохвель
пантохля
пантрити
пантрувати
панування
панувати
панцер
панцерний
панцерник
панча I
панча II
панчішка
панчоха
панщанин
панщанний
панщар
панщина
панщинний
панщинонька
панькання
панькати
панькатися
паньматка
паньматусин
паньматуся
паньматчин
панюга
паня
паня 2
паняга
паняйлочка
панянин
панянка
панянство
панянський
паняти
папа I
папа II
папай
папер
папера
паперець
паперина
паперник
паперо
паперовий
паперушина
папір
папіра
папірець
папірка
папірний
папірник
папірниця
папірня
папіровий
папірок
папка
паплюга
паплюжий
паплюжити
папля
папляти
папороть
папороша
папортина
папортиняк
паприка
папський
папуга
папужий
папуша
папушник
папушоя
Бланений, -а, -е. Опушенный барашкомъ. На нему сардак чорний бланений. Федьк.
Жаберовина, -ни, ж. = жаберина. Вх. Уг. 237.
Засмуча́тися, -ча́юся, -єшся, засму́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засмути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Опечаливаться, опечалиться. Загубив гроші та так ся, небоженько, засмутив. Камен. у.
Кудкудак! меж., выражающее крикъ курей. А куриця кудкудак-кудкудак! Чуб. V. 635.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. Мет. 47. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.
Мо́рщитися, -щуся, -щишся, гл. Морщиться. Як не морщусь, не стараюсь. Котл.
Обашлувати, -лую, -єш, гл. Пообѣщать, дать обѣтъ. Батько обашлував синові теля на господарство. Рк. Левиц. Я обашлував на церкву хоругов зробити.
Повстрявати, -ряємо́, -єте́, гл. 1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. Грин. II. 347. 2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло? Харьк.  
Сподобити Cм. сподобляти.
Тямок, мку, м. = тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі. Мир. ХРВ. 238.
Нас спонсорують: