Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє.
Огняний, -а, -е. = огненний. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Широка огняна хвиля. огняна жертва. Всесожженіе.
Преподобниця, -ці, ж.
1) Преподобная, праведная, святая.
2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Розгортувати, -тую, -єш, гл. = Розгортати.
Смеркати, -кає, сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Стій, Векло, бо ще не смеркло.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.
Цілкий, -а, -е. 1) Мѣткій.
2) цілка річ. Вещь понятная.