Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пищання
пищати
пищик
пищок
пищуватися
пияк
пияка
пиячка
пів
піваркуш
піваркушевий
півбог
півбочок
піввідерко
піввідровий
півгодинний
півгодний
півголий
півголосом
півдарма
півдев'ята
південний
південник
південь
півдесята
півень
півзен
півзина
півзинка
півзолотий
півка
півкварта
півквартівка
півкіпник
півколіщатко
півколо
півкондійка
півкоречник
півкошик
півкуля
півмертвий
півмісяць
півмісячний
півміток
півник
півничок
північ
північний
півня
півняк
півнячий
півонія
півострів
півпанство
півпарубок
півполукіпок
півп'ята
піврік
піврічний
півріччя
півсеток
півсонно
півстирток
півсьома
півтора
півторак
півторарічняк
півтораста
півторачок
півторип'ядний
півтрети
півтретя
півтретяста
півть
півхунт
півчварта
півчвартаста
півчварти
півчий
півшоста
піганистий
пігнати
пігнатися
пігнутися
під 1
під 2
підбармовувати
підбармовуватися
підбасовувати
підбасок
підбережка
підберезник
підбивати
підбиватися
підбитеняк
підбитє
підбити
підбитяк
підбичувати
підбіг
підбігати
підбігцем
підбій
підбійка
підбіл
підбілити
підбіль
підбільшати
підбільшити
підбільшувати
підбільшуватися
підбілювати
підбір
підбірати
підбіратися
підбічний
підбічниця
підбіяк
підбовтати
підбовтувати
Витяжка, -ки, ж. Заготовленный цѣльный кусокъ кожи для передней части голенища и головки. Вас. 158.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Мушкетю́га, -ги. Ув. отъ мушке́т.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса. Вх. Лем. 452.
Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.
Пух, -ху, м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192. 3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б)болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.
Розворина, -ни, ж. = розвора. Екатер. у.
Стрілкуватий, -а, -е. = стрелькуватий. Стрілкувата цибуля.
Топірчик, -ка, м. 1) Ум. отъ топір. 2) мн. Раст. a) Viola tricolor. Шух. І. 22. б) Viola declinata. Шух. І. 21.
Удовольняти, -няю, -єш, сов. в. удовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Не вдовольнили (чимсь) Охрєма. Рудч. Ск. І. 75. Коло Дідони терся, м'явся, її щоб тільки вдовольнить. Котл. Ен. І. 23.
Нас спонсорують: