Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Кобилиця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня.
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ.
Нежонатий Неженатый. Ой я в тебе, моя мати, нежонатий хожу. чай нежонатий. Чай безъ хлѣба.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Поналяпувати, -пую, -єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Третий, -а, -е. числ. = третій. Трета упала поконець серденька.
Шандриця, -ці, ж. Часть крыла вѣтряной мельницы. Залюб.