Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пищання
пищати
пищик
пищок
пищуватися
пияк
пияка
пиячка
пів
піваркуш
піваркушевий
півбог
півбочок
піввідерко
піввідровий
півгодинний
півгодний
півголий
півголосом
півдарма
півдев'ята
південний
південник
південь
півдесята
півень
півзен
півзина
півзинка
півзолотий
півка
півкварта
півквартівка
півкіпник
півколіщатко
півколо
півкондійка
півкоречник
півкошик
півкуля
півмертвий
півмісяць
півмісячний
півміток
півник
півничок
північ
північний
півня
півняк
півнячий
півонія
півострів
півпанство
півпарубок
півполукіпок
півп'ята
піврік
піврічний
півріччя
півсеток
півсонно
півстирток
півсьома
півтора
півторак
півторарічняк
півтораста
півторачок
півторип'ядний
півтрети
півтретя
півтретяста
півть
півхунт
півчварта
півчвартаста
півчварти
півчий
півшоста
піганистий
пігнати
пігнатися
пігнутися
під 1
під 2
підбармовувати
підбармовуватися
підбасовувати
підбасок
підбережка
підберезник
підбивати
підбиватися
підбитеняк
підбитє
підбити
підбитяк
підбичувати
підбіг
підбігати
підбігцем
підбій
підбійка
підбіл
підбілити
підбіль
підбільшати
підбільшити
підбільшувати
підбільшуватися
підбілювати
підбір
підбірати
підбіратися
підбічний
підбічниця
підбіяк
підбовтати
підбовтувати
Дуросві́тство, -ва, с. = дурисвітство. К. ПС. 8. К. ДН. 287. Моє добро брехнею руйнували, мені в'язали дуросвітством руки. К. Дз. 200.
Іванок, -нка, м. 1) Раст. Hypericum perforatum. Вх. Пч. І. 10. 2) пт. = водомороз. Вх. Пч. II. 8.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Левеня, -ня́ти, с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. К. Іов. 10. Ум. левенятко.
Обидний, -а, -е. Обидный.
Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно. К. МБ. III. 261.
Полікарювати, -рюю, -єш, гл. Пробыть врачемъ нѣкоторое время.
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками. Богодух. у.
Простругувати, -гую, -єш, сов. в. проструга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Проходить, пройти строгая, прострогать. 2) Прочищать, прочистить дорогу. Простружу доріженьку к святому Великодню, — водицею заллє. Мил. 193.
Рега, -ги, м. Названіе вола съ головой и рогами, похожими на голову и роги бугая. КС. 1598. VII. 45.
Нас спонсорують: