Вовниця, -ці, ж. = вовна. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ.
Облити, -ся. Cм. обливати, -ся.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував.
Похутрувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Подбить мѣхомъ.
2) Обмазать глиной печь.
Призапасити, -пашу, -сиш, гл. Запасти. Він собі жінку призапасив тільки про впокійніщі часи.
Темніський, -а, -е. = темнісінький.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл.
1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ.
2) Обижаться, обидѣться.
3) Поражаться, поразиться.