Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посолодіти
посолодкий
посолодко
посолодшати
посолоніти
посолонцювати
посольство
посольський
посопти
посороматися
посоромити
посоромитися
посоромно
посортувати
посотникувати
посохляний
посохнути
посохти
посохтувати
поспадати
поспасибіти
поспати
поспатися
поспашувати
поспекатися
поспивати
поспиватися
поспит
поспитати
поспитатися
поспихати
поспів
поспівати I
поспівати II
поспів'я
поспіл I
поспіл II
поспілий
поспіль
поспільство
поспінути
поспіратися
поспіти
поспіх
поспішати
поспішатися
поспішний
поспішно
посплітати
посплітатися
посповняти
посповнятися
посполитий
посполитися
посполиця
посполу
поспольний
поспольство
поспонувати
поспорожняти
поспорожнятися
поспособійка
поспотикатися
посправляти
поспродувати
поспродуватися
поспрошувати
поспускати
посрібнити
посрібрити
посрібритися
поссати
постав
постава
поставати
поставати II
поставець
поставити
поставитися
поставкувати
поставління
поставляти
поставлятися
поставний
поставник
постадникувати
постадниця
постанець
постанова
постановити
постановляти
постаратися
постарий
постаритися
постаріти
постаростувати
постарувати
постарчати
постаршинувати
постати
постаткувати
постать
постачати
постачатися
постебнувати
постелечка
постелити
постеління
постель
постельниця
постеля
постеляти
постелятися
постерегти
постерігання
постерігати
постерігатися
постернак
постигати
постиденний
Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? Мет. 31. не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Мет. 54. Не велять ходити, дівчини любити. Мет. 92. Я не велю милому журитися. Мет. 99.
Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Котолуп, -па, м. 1) Кошкодеръ. Хоч і котолуп, та гроші має. Ном. № 14334. 2) Разносчикъ мелкихъ товаровъ изъ м. Рашевки, Гадяцк. у. ЗЮЗО. І. 228. Вас. 189.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris. Лв. 98.
Наї́хати Cм. наїздити.
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Сестрінка, -ки, ж. = сестріниця. Желех.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Котл. Ен. III. 69. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Рудч. Ск. І. 42. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти. Котл. Ен. ІІІ. 10.
Шитися, шиюся, -єшся, гл. 1) Шиться, быть шитымъ. Хиба ж юпка так шиється? 2) Пролазить между чѣмъ. А вже як паничі коло неї.... той поруч із нею шиється, а той з кутка на неї очима світить. МВ. (О. 1862. III. 44).
Нас спонсорують: