Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абир!

Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИР!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИР!"
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Мши́тися, -мшу́ся, -мши́шся, гл. Расти густо подобно мху, быть мохнатымъ. Желех.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.
Позадирати, -ра́ю, -єш, гл. Задрать, поднять вверхъ (во множ.). Позадирали ноги.
Пригравати, -раю, -єш, гл. Аккомпанировать.
Розлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розлічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. = розлічувати, розлічити. Багатий тут на смерть гнівився, що він з грішми не розлічився, кому і скільки треба дать. Котл. Ен. III. 53.
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Утінка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Цісарівна, -ни, ж. Дочь императора. Гн. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБИР!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.