Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Заки́шкати, -каю, -єш, гл. Закричать: киш!
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі.
Польща, -щі, ж. Польша. Не за вас се діялось, — давно колись, як панувала на Вкраїні в-двійзі Польща і Московщина.
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його.
Стяг, -гу, м. Знамя. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу.
Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок!
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы.
