Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абир!

Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИР!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИР!"
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади. (К. П. Михальчукъ).
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Жа́дність, -ности, ж. Жадность.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Оскомистий, -а, -е. Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.
Поганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.ким. Пренебречь, отвергнуть, считая плохимъ.
Розгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = Розгортатися.
Тарануха, -хи, ж. = тараня. Зміев. у.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБИР!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.