Виплоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виплодитися, -джуся, -дишся, гл. Плодиться, выводиться, вывестись; рожаться, родиться. Де хто виплодився, туди й лине.
Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ.
Ґнип, -па, м. Короткій сапожный ножъ. Ум. Ґни́пець.
Драпа́чка, -ки, ж. звізда́ті драпа́чки. Родъ вышивки.
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали.
Корч, -ча, м.
1) Пень.
2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу.
Мущени́н, -на и мущи́на, -ни, м. Мужчина.
Розіграти Cм. розігрувати.
