Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подубіти

Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУБІТИ"
Головешка, -ки ж. 1) Головня. Ном. № 6558. 2) Вошь, Pediculus. Вх. Пч. І. 7., Ум. головешечка. Г. Барв. 458.
Гусни́к, -ка́, м. Гусятня, гусиный хлѣвъ.
Завіта́ння, -ня, с. Посѣщеніе, захожденіе.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ. Вх. Зн. 26.
Наклю́нутися Cм. накльовуватися.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала. Рудч. Ск. І. 195.
Однаковісінький, -а, -е. Совершенно одинаковый.
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Провезти Cм. провозити.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.