Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подубіти

Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУБІТИ"
Байорок, -рка, м. 1) Золотая проволочная нить. Желех. 2) = байорка 2. Желех.
Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.
Перегачувати, -чую, -єш, сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
Прикочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прикоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Прикатываться, прикатиться. Прикотивсь до дверей. Рудч. Ск. І. 93.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Такіський, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1. Вх. Зн. 73.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур. Ном. № 1596.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.