Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подувати

Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. К. Дз. 222. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати. КС. 1882. X. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУВАТИ"
Байдужечки нар. Ум. отъ байдуже.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Зарза́ти, -за́ю, -єш, гл. = заржати. Він зарзає. Шух. І. 89.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Камен. у. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати. Камен. у.
Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить. Рудч. Ск. II. 161.
Опороти, -рю, -риш, гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Тяжкороб, -ба, м. Исполняющій тяжелыя работы. Шейк.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.