Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подувати

Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. К. Дз. 222. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати. КС. 1882. X. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУВАТИ"
Бубнявіти, -вію, -єш, гл. Бухнуть, разбухать.
Голубеня, -няти, с. 1) Голубенокъ. 2) Ласкательное слово. Ум. голубенятко, голубеняточко. Діточки ж мог, голубеняточки. Мил. 221.
Наздого́нити, -го́ню, -ниш, гл. = наздоганяти. Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії. Мет. 253.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Підлинь, -ні, ж. У кожевниковъ: верхній слой очищаемой кожи съ корнями волосъ. Вас. 157.
Руштунок, -нка, м. = риштунок. Федьк. Пов. 65.
Солодіти, -ді́ю, -єш, гл. Солодѣть, бродить.
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Усяк II, нар. = усяково. Давай її лаяти, ганити, усяк її проклинати. Г. Барв. 369.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.