Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подувати

Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. К. Дз. 222. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати. КС. 1882. X. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУВАТИ"
Бісів, -сова, -ве 1) Бѣсовскій, бѣсовъ, діавольскій. Чаще всего употребл. какъ бранный эпитетъ: бісів син, бісів батько, бісові діти, бісова худоба, бісова тіснота и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є. Чуб. V. 1016. 2) бісове ребро. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. І. 140.
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Жмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) = жвакувати. Одна миє, друга шиє, а третя втирає, а четверта пече, варить, п'ята жмакує. Гол. I. 253. 2) Мять, комкать.
Заріча́нський, -а, -е. Принадлежащій зарѣчнымъ жителямъ.
Напита́ти, -та́ю, -єш, гл. Найти кого-нибудь разспрашивая. напитати кло́поту (біди, лиха). Нажить хлопотъ (бѣды, горя).  
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.
Чітура, -ри, ж. Жестянка. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.