Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подужувати

Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Рудч. Ск. І. 21. Насилу десять чоловіка його подужали. Стор. МПр. 84. 2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Левиц. І. 155. Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх. Чуб. II. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУЖУВАТИ"
Бутніти, -нію, -єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутик. Федьк. І. 91.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.
Ложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Ложиться. Білу постіль стелила, сама ся спати дожила. Чуб. V. 98.
Намо́ва, -ви, ж. 1) Наущеніе, внушеніе, подговоръ, подстрекательство. То намова доконче була, бо він сам не годен те зробити. Камен. у. з намо́ви. По наущенію. 2) Уговоръ, соглашеніе. У нас з ним була намова спалить того за те, що обіжав. Екатер. г. Ум. намо́вонька. Я тебе любив не з людської намовоньки. Гол. І. 271.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.