Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подужувати

Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Рудч. Ск. І. 21. Насилу десять чоловіка його подужали. Стор. МПр. 84. 2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Левиц. І. 155. Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх. Чуб. II. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУЖУВАТИ"
Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Кацапеня, -ня́ти, с. Великорусскій ребенокъ.  
Нічліжанин, -на, м. Ночлежникъ. Лебедин. у.
Посиденьки, -ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. Г. Барв. 456. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ. Левиц. КС. 66.
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Працювальник, -ка, м. = працівник. Конст. у.
Розмахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ розмахуватися. Размахнуться.
Сіромашний, -а, -е. Горемычный. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.