Ґеґа́дзи, -дз и ґеґа́цки, -цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Ум. Ґеґа́дзьки.
Заперіз́уватися, -вуюся, -єшся, сов. в. запереза́тися, -жу́ся, -же́шся, гл. Опоясываться, опоясаться. Напередовець, красний молодець, заперезався чорною ожиною.
Нестямка, -ки = нестяма. Христя з нестямки добігла аж до комори. У нестямках не знав що робити. З нестямки повернули уростич драла. Нестямки напали. Растерялся, растерялись; забылся, забылись.
Праперек, -рка, м. = прапірок.
Прибавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша.
Стіл, стола, столу, м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ум. столик, сто́личок.
Убезпечати, -ча́ю, -єш, сов. в. убезпечити, -чу, -чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись».
Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію.
Чистак, -ка, м. Сѣть для ловли рыбы на днѣпровскихъ отмеляхъ.
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця.
