Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перетурбуватися
перетягани
перетягати I
перетягати II
перетяти
переумити
переуючити
перехамнути
перехапати
перехарамаркати
перехвалити
перехвалювати
перехварбувати
перехворіти
перехибити
перехиблювати
перехибнутися
перехилити
перехиляти
перехилятися
перехимородити
перехитрити
перехитрувати
перехитувати
перехід
перехмарити
перехнябити
перехнябитися
перехов
переховати
переховувати
переховуватися
переходити
переходка
переходом
перехожати
перехожий
перехопити
перехоплювати
перехоплюватися
перехоріти
перехотіти
перехотіти 2
перехотітися
перехотітися 2
перехочливий
перехресний
перехресниця
перехрест
перехрестити
перехреститися
перехресток
перехрестя
перехрещний
перехрещувати
перехрещуватися
перехриста
перехрищувати
перехрищуватися
перецарювати
перецвірінькати
перецвіркотати
перецвірчати
перецвітати
переціджувати
перецілувати
перецілуватися
перецінити
перецінування
перецінувати
перецінювати
перецмокати
перець
перечасувати
перечвалати
перечвертувати
перечекати
перечепа
перечепити
перечеряти
перечесати
перечикати
перечикрижити
перечимчикувати
перечинити
перечистити
перечистка
перечит
перечитати
перечити
перечитися
перечитувати
перечищати
перечілок
перечіпка
перечіплювати
перечіс
перечісувати
перечісуватися
перечка
перечовгати
перечорнити
перечумакувати
перечути
перечутися
перешалювати
перешевка
перешепт
перешивання
перешивати
перешкандибати
перешкварити
перешкварчати
перешклити
перешкода
перешкоджувати
перешкодити
перешкодник
перешкодниця
перешкожати
Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.
Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.
Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Вас. 209. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють. Мнж. 9.
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде. Греб. 385.
Отава, -ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву. Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Позсилати, -лаю, -єш, гл. То-же, что и зіслати, но о многихъ.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
Нас спонсорують: