Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перетурбуватися
перетягани
перетягати I
перетягати II
перетяти
переумити
переуючити
перехамнути
перехапати
перехарамаркати
перехвалити
перехвалювати
перехварбувати
перехворіти
перехибити
перехиблювати
перехибнутися
перехилити
перехиляти
перехилятися
перехимородити
перехитрити
перехитрувати
перехитувати
перехід
перехмарити
перехнябити
перехнябитися
перехов
переховати
переховувати
переховуватися
переходити
переходка
переходом
перехожати
перехожий
перехопити
перехоплювати
перехоплюватися
перехоріти
перехотіти
перехотіти 2
перехотітися
перехотітися 2
перехочливий
перехресний
перехресниця
перехрест
перехрестити
перехреститися
перехресток
перехрестя
перехрещний
перехрещувати
перехрещуватися
перехриста
перехрищувати
перехрищуватися
перецарювати
перецвірінькати
перецвіркотати
перецвірчати
перецвітати
переціджувати
перецілувати
перецілуватися
перецінити
перецінування
перецінувати
перецінювати
перецмокати
перець
перечасувати
перечвалати
перечвертувати
перечекати
перечепа
перечепити
перечеряти
перечесати
перечикати
перечикрижити
перечимчикувати
перечинити
перечистити
перечистка
перечит
перечитати
перечити
перечитися
перечитувати
перечищати
перечілок
перечіпка
перечіплювати
перечіс
перечісувати
перечісуватися
перечка
перечовгати
перечорнити
перечумакувати
перечути
перечутися
перешалювати
перешевка
перешепт
перешивання
перешивати
перешкандибати
перешкварити
перешкварчати
перешклити
перешкода
перешкоджувати
перешкодити
перешкодник
перешкодниця
перешкожати
Басувати, -сую, -єш, гл. 1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. Федьк. І. 21. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Шух. І. 202. Іде біднє в полонинку. Шух. І. 201. біднята. Бѣдные люди. Вх. Уг. 227.
Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Ком. Р. ІІ. 27. Говорить гучно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Разом усі гучно рушили. Г. Барв. 205.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.  
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Ном. № 7429. Циган оправдився. Мнж. 115. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. Єв. Л. VII. 35.
Павук, -ка, м. 1) Паукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = павич. Черниг. у. 3)летючий. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. павучок.
Патрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пантрувати. Підпали піч, та патруй, щоб не погасло. Борз. у.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.
Скоком нар. = скочки. Сим. 114. Пішов кінь скоком. Волч. у.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Нас спонсорують: