Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перетурбуватися
перетягани
перетягати I
перетягати II
перетяти
переумити
переуючити
перехамнути
перехапати
перехарамаркати
перехвалити
перехвалювати
перехварбувати
перехворіти
перехибити
перехиблювати
перехибнутися
перехилити
перехиляти
перехилятися
перехимородити
перехитрити
перехитрувати
перехитувати
перехід
перехмарити
перехнябити
перехнябитися
перехов
переховати
переховувати
переховуватися
переходити
переходка
переходом
перехожати
перехожий
перехопити
перехоплювати
перехоплюватися
перехоріти
перехотіти
перехотіти 2
перехотітися
перехотітися 2
перехочливий
перехресний
перехресниця
перехрест
перехрестити
перехреститися
перехресток
перехрестя
перехрещний
перехрещувати
перехрещуватися
перехриста
перехрищувати
перехрищуватися
перецарювати
перецвірінькати
перецвіркотати
перецвірчати
перецвітати
переціджувати
перецілувати
перецілуватися
перецінити
перецінування
перецінувати
перецінювати
перецмокати
перець
перечасувати
перечвалати
перечвертувати
перечекати
перечепа
перечепити
перечеряти
перечесати
перечикати
перечикрижити
перечимчикувати
перечинити
перечистити
перечистка
перечит
перечитати
перечити
перечитися
перечитувати
перечищати
перечілок
перечіпка
перечіплювати
перечіс
перечісувати
перечісуватися
перечка
перечовгати
перечорнити
перечумакувати
перечути
перечутися
перешалювати
перешевка
перешепт
перешивання
перешивати
перешкандибати
перешкварити
перешкварчати
перешклити
перешкода
перешкоджувати
перешкодити
перешкодник
перешкодниця
перешкожати
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Воло, -ла, с. 1) Зобъ. 2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили. Ном. № 3458. 3) Подгрудокъ (у быка).
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Незбожний, -а, -е. Безбожный.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь. Чуб. V. 467.
Посмажити, -жу, -жиш, гл. Изжарить (во множествѣ).
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Хавчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі. Гліб.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ. Черк. у.