Відчахнути, -ну, -неш, гл.
1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув.
2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ.
Здержувати, -жую, -єш, сов. в. здержа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Удерживать, удержать, сдерживать, сдержать. Та до такого доліз, що й дерево не здержало. Не міг здержати сліз. . А я його все здержую, як стане зриватися до жидівки. 2) Выдерживать, выдержать. Не дійдеш ти до пекла, не здержиш того пекельного вогню.
Меке́кати, -ке́чу, -чиш, гл. = мекати. Або нявчить по котячи, або мекече по ягнячи.
Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл.
1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Вона його пережила. Пережила поговори, переживу й славу.
2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. В мирі не переживеш.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Покосили, погребли, а покопити — ні. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили.
Ученик, -ка, м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду.