Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перетурбуватися
перетягани
перетягати I
перетягати II
перетяти
переумити
переуючити
перехамнути
перехапати
перехарамаркати
перехвалити
перехвалювати
перехварбувати
перехворіти
перехибити
перехиблювати
перехибнутися
перехилити
перехиляти
перехилятися
перехимородити
перехитрити
перехитрувати
перехитувати
перехід
перехмарити
перехнябити
перехнябитися
перехов
переховати
переховувати
переховуватися
переходити
переходка
переходом
перехожати
перехожий
перехопити
перехоплювати
перехоплюватися
перехоріти
перехотіти
перехотіти 2
перехотітися
перехотітися 2
перехочливий
перехресний
перехресниця
перехрест
перехрестити
перехреститися
перехресток
перехрестя
перехрещний
перехрещувати
перехрещуватися
перехриста
перехрищувати
перехрищуватися
перецарювати
перецвірінькати
перецвіркотати
перецвірчати
перецвітати
переціджувати
перецілувати
перецілуватися
перецінити
перецінування
перецінувати
перецінювати
перецмокати
перець
перечасувати
перечвалати
перечвертувати
перечекати
перечепа
перечепити
перечеряти
перечесати
перечикати
перечикрижити
перечимчикувати
перечинити
перечистити
перечистка
перечит
перечитати
перечити
перечитися
перечитувати
перечищати
перечілок
перечіпка
перечіплювати
перечіс
перечісувати
перечісуватися
перечка
перечовгати
перечорнити
перечумакувати
перечути
перечутися
перешалювати
перешевка
перешепт
перешивання
перешивати
перешкандибати
перешкварити
перешкварчати
перешклити
перешкода
перешкоджувати
перешкодити
перешкодник
перешкодниця
перешкожати
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Захолода, -ды, ж. Прохлада. Желех.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Ля́пка, -ки, ж. 1) Пятно. Ляпка на сіряці. Новомоск. у. 2) Болтовня. Вх. Лем. 433.
Мурча́к и мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall. Вх. Зн. 38. Желех.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували. Богодух. у.
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.
Цешка, -ки, ж. = цеха. — судова. Знакъ суда, знакъ призыва въ судъ (встарину). А Байду на суд позвано? Вістовець. Я сам його звав і на голому мечі судову цешку подав. К. Бай. 113.
Нас спонсорують: