Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перетурбуватися
перетягани
перетягати I
перетягати II
перетяти
переумити
переуючити
перехамнути
перехапати
перехарамаркати
перехвалити
перехвалювати
перехварбувати
перехворіти
перехибити
перехиблювати
перехибнутися
перехилити
перехиляти
перехилятися
перехимородити
перехитрити
перехитрувати
перехитувати
перехід
перехмарити
перехнябити
перехнябитися
перехов
переховати
переховувати
переховуватися
переходити
переходка
переходом
перехожати
перехожий
перехопити
перехоплювати
перехоплюватися
перехоріти
перехотіти
перехотіти 2
перехотітися
перехотітися 2
перехочливий
перехресний
перехресниця
перехрест
перехрестити
перехреститися
перехресток
перехрестя
перехрещний
перехрещувати
перехрещуватися
перехриста
перехрищувати
перехрищуватися
перецарювати
перецвірінькати
перецвіркотати
перецвірчати
перецвітати
переціджувати
перецілувати
перецілуватися
перецінити
перецінування
перецінувати
перецінювати
перецмокати
перець
перечасувати
перечвалати
перечвертувати
перечекати
перечепа
перечепити
перечеряти
перечесати
перечикати
перечикрижити
перечимчикувати
перечинити
перечистити
перечистка
перечит
перечитати
перечити
перечитися
перечитувати
перечищати
перечілок
перечіпка
перечіплювати
перечіс
перечісувати
перечісуватися
перечка
перечовгати
перечорнити
перечумакувати
перечути
перечутися
перешалювати
перешевка
перешепт
перешивання
перешивати
перешкандибати
перешкварити
перешкварчати
перешклити
перешкода
перешкоджувати
перешкодити
перешкодник
перешкодниця
перешкожати
Буковенний, буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Відводини, -дин, ж. мн. Обѣдъ новобрачныхъ, свекра и свекрови у тестя и тещи въ послѣдній день свадебныхъ пиршествъ — субботу той недѣли, въ началѣ которой было весілля, а затѣмъ ужинъ тестя и тещи въ хатѣ новобрачнаго. МУЕ. ІІІ. 170.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Голомовзик, -ка, м. = голомозько. О. 1861. X. 56.
Зале́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зале́жатися, -жуся, -жишся, гл. Залеживаться, залежаться. Грицько собі був хазяїн хороший... було і на вбогого старця. Лишки тільки не залежувалися. Г. Барв. 136. Залежався куций в соломі. Ном. № 14088.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263.
Затушко́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. зату́шкати, -каю, -єш и затушкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Закутывать, закутать, закрывать, закрыть со всѣхъ сторонъ. Кв. III. 177. Навіщо ти хату заштурмовуєш, затушковуєш? Конст. у. 2) Приправить, прибавить для вкуса. Юшку салом затушкую. Г. Барв. 356.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! Ном. та ну бо кажіть! Да говорите же! 2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10. 3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами. Рудч. Ск. І. 78.
Увігнутися Cм. угинатися.
Нас спонсорують: