Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилип
прилипати
прилипчик
прилити
приличкувати
приліг
прилізти
приліпити
приліплювати
приліплюватися
приліс
прилітити
прилітувати
прилічити
прилічувати
прилогом
приложити
приложитися
прилокшити
прилолокати
приломитися
приломок
прилопотіти
прилука
прилучати
прилучатися
прилюбити
прилюбляти
прилюблятися
прилюбований
прилюдне
прилюдний
прилюдність
прилюдно
прилютувати
прилягати
приляпати
примазати
примазування
примазувати
примазуватися
примайструвати
прималий
примальовувати
примана
примандрувати
приманити
приманювати
примастити
примастка
приматкобожитися
примащувати
примедикувати
примежовувати
применований
применчати
применшати
применшувати
примережити
примережувати
примерзати
примеркання
примеркати
примеркатися
примерки
примерлий
примести
примилитися
примилувати
примилятися
приминати
примир
примирити
примирок
примиряти
примирятися
примислити
примівка
примівник
примінитися
примінятися
примір
примірити
примірник
приміряти
примірятися
примісити
примістка
приміта
примітати
примітатися
приміти
примітити
примітка
примітливий
примітний
примічати
примішати
примішувати
примішуватися
примкнути
примножати
примножатися
примножувати
примножуватися
примова
примовити
примовка
примовля
примовляння
примовляти
примовлятися
примовчати
примогоричити
примогти
примогтися
примокати
примолотити
примолочувати
приморгнути
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Квиток, -тка, м. 1) = квит 2. 2) Билетъ на входъ. Чи зараз дають квитки на пароход? Харьк. 3) = квит 3. Чуб. VI. 123.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Перепелонько, -ка, м. Ум. отъ перепел.
Піджива, -ви, ж. Подкрѣпленіе (пищей). Левч. 107.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124.
Причвалати, -ла́ю, -єш, гл. Прибрести. Еней по берегу попхався.... аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15.
Скіпщина, -ни, ж. Извѣстная часть урожая, достающаяся соучастнику въ обработкѣ земли. Беруть землю за скіпщину у панів. О. 1861. IX. 175.
Ставати, стаю́, -єш, сов. в. стати, стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. Рече до сухорукого чоловіка: стань посередині. Єв. Мр. III. 3. стати на рушнику. Обвѣнчаться. З Марусею на рушнику стану. Мет. 104. 2) — до чого. Браться, взяться, приняться за что. Сей же як до чого став...., — уся душа його в роботі. МВ. ІI. 11. До бою, побою стати. Выйти на бой, вступить въ битву. Дали коня, дали зброю: ставай, синку, до побою. Pauli. стати до розмови. Заговаривать, заговорить. Тоді вже не станете зо мною до розмови, як тепер. Св. Л. 61. 3) Безл. Становиться, стать; получиться. Скілько кіп у вас жита стане на десятині? О. 1862. ІV. 106. 4)за кого, за що. а) Замѣнять, замѣнить кого, что. Мет. 241. Він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22. Став він мені за батька. Не стане кишка за начинку. Чуб. І. 256. б) Становиться, стать въ защиту кого, чего, заступиться. Хто за правду стане? 5) — на кого. Подниматься, подняться, возстать. Чи там раду радять, як на Турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 6) Останавливаться, остановиться. А в другий раз приходив ватажко Вовчок, та й став коло Константинова. ЗОЮР. І. 132. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. ЗОЮР. І. 40. 7) Наниматься, наняться. Я до його стала на рік. Став у царя до свинаря за підпасича. Мнж. 13. Стати під хуру. КС. 1882. X. 186. 8) Прибывать, прибыть на мѣсто. Сим конем скоро у Харькові станеш. Зміев. у. Ухватило його за серденько, став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235. 9) Начинать, начать, стать. Стань його вчить, то воно й слухать не хоче. ЗОЮР. І. 13. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. Мет. 104. Став божий світ світати, стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. Съ отриц. не. Переставать, перестать. Поки ми матір свою поважали, поти нам Бог годив: а не стали ми матки старенької знати.... не стали нас люде знати.... не стали ми в домівці на промешканні з молодими женами щастя й долі собі мати. ЗОЮР. І. 23. Не стало ні байраків, ні мелюсів ставати. АД. І. 108. 10) Наставать, настать, наступать, наступить. Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала. ЗОЮР. І. 135. 11) Хватать, хватить, стать. Коли ви будете говіть? Тоді, як хліба не стане. Пом. № 134. 12) Происходить, произойти, случаться, случиться, явиться, оказаться. А даси те, що в тебе дома без тебе стало? Рудч. Ск. I. 101. 13) Получать, получить начало, начинаться, начаться. Не від нас ж стало, не нами й кінчиться. Посл. Стала слава, стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. Мет. 106. Вже стає на дворі світ. Котл. Ен. II. 38. 14) Дѣлаться, сдѣлаться, стать. Пень горів, а він руки грів, та й став йому дядько. Посл. Як народивсь Христос, то которі.... хрестились, так святими стали; котрі ж плювали, то камінем стали. ЗОЮР. І. 12. Чого смутна стала, мила? Мет. 74. Як гляну на дітей, то страшно стане. МВ. ІІ. 13. 15) Доставаться, достаться. Смійся, вражий сину, за сміх тобі стане. Чуб. 16) Обходиться, обойтись, стоить. Сімдесят карбованців весілля стало. Г. Барв. 321. Труда великого се діло стало. Полт. г. 17)в приго́ді. Пригодиться. Cм. еще пригода. 18) стати на слові. Сдержать слово. Супрун не став на слові. Н. Вол. у. 19) — на стану, станочку. Cм. стан. Ой тепер я доросла, на станочку стала. Гол. III. 291.
Цілючий, цілющий, -а, -е. Цѣлительный, цѣлебный. Рудч. Ск. І. 87. Добув води живучої і цілючої. Рудч. Ск. II. 82. Побризкала брата цілющою водою, і голова приросла до шиї. Грин. I. 103. Подробнѣе Cм. зцілющий.
Нас спонсорують: