Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилип
прилипати
прилипчик
прилити
приличкувати
приліг
прилізти
приліпити
приліплювати
приліплюватися
приліс
прилітити
прилітувати
прилічити
прилічувати
прилогом
приложити
приложитися
прилокшити
прилолокати
приломитися
приломок
прилопотіти
прилука
прилучати
прилучатися
прилюбити
прилюбляти
прилюблятися
прилюбований
прилюдне
прилюдний
прилюдність
прилюдно
прилютувати
прилягати
приляпати
примазати
примазування
примазувати
примазуватися
примайструвати
прималий
примальовувати
примана
примандрувати
приманити
приманювати
примастити
примастка
приматкобожитися
примащувати
примедикувати
примежовувати
применований
применчати
применшати
применшувати
примережити
примережувати
примерзати
примеркання
примеркати
примеркатися
примерки
примерлий
примести
примилитися
примилувати
примилятися
приминати
примир
примирити
примирок
примиряти
примирятися
примислити
примівка
примівник
примінитися
примінятися
примір
примірити
примірник
приміряти
примірятися
примісити
примістка
приміта
примітати
примітатися
приміти
примітити
примітка
примітливий
примітний
примічати
примішати
примішувати
примішуватися
примкнути
примножати
примножатися
примножувати
примножуватися
примова
примовити
примовка
примовля
примовляння
примовляти
примовлятися
примовчати
примогоричити
примогти
примогтися
примокати
примолотити
примолочувати
приморгнути
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Збави́тель, -ля, м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя. Чуб. V. 119.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную. Гол. І. 74.
Кироман, -ну, м. Раст. Stalice latifolia Lm. ЗЮЗО. І. 137.
Кучугура, -ри, ж. 1) Холмъ. Дорога то спускалась у байраки, то обходила кудлаті кучугури. К. ЧР. 91. Употребл. во мн. ч. обозначаетъ холмистую мѣстность. На таких кучугурах сів, що ніхто не зайде, не заїде. ЗОЮР. І. 108. 2) Куча. Яка кучугура з'їдів, — хоч би на топливо брали. Полт. г. Кучугура й три оберемки (багато). Ном. № 7687.
Ліс, -су, м. Лѣсъ. Кривого дерева в лісі найбільше. Ном. № 2454. В ліс дров не возять. Ном. № 1456. Ум. лісок, лісонько, лісочок. За темними лісоньками плаче дівка слізоньками. Чуб. V. 187. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Чуб. III. 164. Ув. ліси́ще. Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища. Чуб. І. 135.
Примолочувати, -чую, -єш, сов. в. примолоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Трогать, тронуть только слегка молотьбой.
Спиж, -жу, м. 1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ. 2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. Шух. І. 87, 93. 3) Раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.
Нас спонсорують: