Випарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. випаритися, -рюся, -ришся, гл. Выпариваться, выпариться.
Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. 3) Крикнуть, хрюкнуть.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця.
Панібрататися, -таюся, -єшся, гл. Входить въ пріятельскія, фамильярныя отношенія. З крепаками панібратається.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Понавалювати, -люю, -єш, гл. Навалить (во множествѣ).
Радощ, -щі чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Аж три пари на радощах кумів назбірали.
Спожиток, -тку, м. = споживок. Ворона улітку хоч і що добре запопаде на спожиток, то все кричить «гайно, гайно».
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж.
1) Сторона (предмета), бокъ.
2) Косогоръ. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся.
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = хрумати.