Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

познищуватися
познівечувати
познімати
познобити
позносити
позносювати
познущатися
позов
позодягати
позолити
позолота
позолотити
позолотіти
позолотка
позолочувати
позомлівати
позорувати
позорювати
позоряти
позоставатися
позостати
позострівати
позострічати
позотлівати
позохочуватися
позраджувати
позралювати
позраховувати
позривати
позринати
позрівнювати
позрізувати
позрікатися
позріти
позроджувати
позростати
позростатися
позрошувати
позрощувати
позрубувати
позруйновувати
позрушувати
позряжати
позсаджувати
позсапувати
позсилати
позсипати
позсихати
позсихатися
позсідати
позсідатися
позсікати
позскакувати
позсовувати
позсовуватися
позстарюватися
позсукувати
позубити
позубитися
позубцювати
позужувати
позурочувати
позустрівати
позустрічати
позціплювати
позчіплювати
позчіплюватися
позшивати
поз'язувати
поинакшати
поізбавити
поїд
поїдайло
поїдати
поїдинок
поїдка
поїднання
поїзд
поїздовий
поїздонько
поїзжанин
поїзжати
поїсти
поїстися
поїхати
пойда
пойменувати
пойняти
покавкати
покадити
показ
показання
показанщина
показати
показити
показитися
показний
показність
показувати
показуватися
показчик
покалавурити
покаламутити
покалатати
покалічити
покаляти
покалятися
покаменіти
покаменувати
поканючити
покапати
покаплунити
покапостити
покапотіти
покарання
покарати
покарбувати
покарбуляти
покарбутити
покарлючити
Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Обділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. обділи́ти, -лю, -лиш, гл. Надѣлять, надѣлить всѣхъ, раздѣливъ, дать всѣмъ. Батюшка вийшов на царські врата да почав проскурою народ обділяти. Г. Барв. 255. Як таки можна таким маленьким кусочком вареника та всю вашу громаду обділити. Кв. I. 256. Куплю в'язку бубликів, то й буде чим обділити дітей. Грин. III. 248. Чи час дари роздавати, короваєм обділяти? О. 1862. IV. 33.
Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.
Просоння, -ня, с. Просонки. Еней з просоння як схопився. Котл. Ен. II. 38. З просоння яко мога давай кричати кукуріку. Кв.  
Саєт, -ту, м. сайта, -ти, ж. 1) Годъ тонкаго англійскаго сукна. К. ЧР. 4 26. Штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих. Рудч. Ск. II. 102.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст. 1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Ном. № 155. Сеї ласки я і в жида достану. Ном. № 4768. Се ж наша батьківщина. ЗОЮР. І. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Котл. Ен. Чом се хата не метена? Ном. № 1182. То се така твоя добрість? Левиц. Пов. 81. сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... Канев. у. се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. Кв. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо. ЗОЮР. II. 61.
Січка, -ки, ж. 1) Рѣзка изъ солоны на кормъ скоту. Коли копі їдять і набік глядять? — Як січку їдять. Ном. № 5090. 2) Монисто изъ коралловыхъ обрѣзковъ.
Столець, -льця, м. = стілець.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Шейк.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: