Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

познищуватися
познівечувати
познімати
познобити
позносити
позносювати
познущатися
позов
позодягати
позолити
позолота
позолотити
позолотіти
позолотка
позолочувати
позомлівати
позорувати
позорювати
позоряти
позоставатися
позостати
позострівати
позострічати
позотлівати
позохочуватися
позраджувати
позралювати
позраховувати
позривати
позринати
позрівнювати
позрізувати
позрікатися
позріти
позроджувати
позростати
позростатися
позрошувати
позрощувати
позрубувати
позруйновувати
позрушувати
позряжати
позсаджувати
позсапувати
позсилати
позсипати
позсихати
позсихатися
позсідати
позсідатися
позсікати
позскакувати
позсовувати
позсовуватися
позстарюватися
позсукувати
позубити
позубитися
позубцювати
позужувати
позурочувати
позустрівати
позустрічати
позціплювати
позчіплювати
позчіплюватися
позшивати
поз'язувати
поинакшати
поізбавити
поїд
поїдайло
поїдати
поїдинок
поїдка
поїднання
поїзд
поїздовий
поїздонько
поїзжанин
поїзжати
поїсти
поїстися
поїхати
пойда
пойменувати
пойняти
покавкати
покадити
показ
показання
показанщина
показати
показити
показитися
показний
показність
показувати
показуватися
показчик
покалавурити
покаламутити
покалатати
покалічити
покаляти
покалятися
покаменіти
покаменувати
поканючити
покапати
покаплунити
покапостити
покапотіти
покарання
покарати
покарбувати
покарбуляти
покарбутити
покарлючити
Багат-Вечір, -чора, м. Канунъ Рождества. Убогий на багат-вечір поніс вечерю до багатого. Грин. ІІ. 83.
Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Гадячий, -а, -е. 1) = гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22. 2) гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Годованок, -нка, м. = годованець.
Жукува́тий, -а, -е. Очень смуглый. МВ. ІІ. 31, 32.
Нищун, -на́, м. Нищій; попрошайка. Як пробували вік свій нищунами, так з голоду та з нужди й помрете. К. ПС. 84.
Поліття 2, -тя́, с. 1) = поління. 2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Конст. у.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Хвицонути, -ну, -неш, гл. То же, что и хвицнути, но съ большей силой. Скаче, ще й хвицонув скільки раз. Св. Л. 205.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.
Нас спонсорують: