Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Господа́рка, -ки, ж. 1) = Господиня. Моя жінка велика господарка. 2) = Господарство 1 и 2.
Здиха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) сов. в. здихну́ти, -ну, -не́ш, гл. Вздыхать, вздохнуть. Все чогось скучає, важенько здихає. 2) сов. в. здо́хнути, -ну, -неш, гл. Издыхать, издохнуть. Ой як би то сталось, щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду.
Клюба, -би, ж.
1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах.
2) Тиски.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. Ув. мугиря́ка.
Переваруха, -хи, ж. Торговка, продающая съѣстное? Переварухи, бодай їм заціпило, так і гукають: та кричить: свату, ходи до мене гарячих хляків, а друга: хто почне у мене книша гарячого.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл.
1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав.
2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги.