Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудковід
прудком
прудконогий
пружина
пружинуватий
пружок
пруз
прузик
пруні
прус
пруслук
пруський
прут
прутивус
прутик
прутикувати
прутина
пруті
прутнути
прутнястий
пруток
пруточок
пруття
прутчик
пручатися
пручнутися
пршьо!
пря
прягти
пряда
прядач
прядиво
прядівина
прядіво
прядів'яний
прядінниця
прядіння
прядка
прядло
прядочка
прядун
прядунка
прядуха
пряжа
пряжанка
пряжений
пряженя
пряжка
прямець
прямий
прямісінький
прямісінько
прямо
прямування
прямувати
прямуватися
прямцем
прямцювати
пряний
прянистий
прянути
пряслиця
прясло
прясниця
прясти
прястися
прятаня
прятати
пряха
прячка
прячкати
пряшечка
псалом
псаломник
псалтирка
псалтирний
псалтирник
псалтирочка
псалтирь
псальма
псе
псєнник
псик!
псина
псиний
псинка
псити
псиця
псище
псій
псінки
псіти
псота
пстинькати
пструг
пструглі
пстружок
псування
псувати
псуватися
псьоглавець
псюка
псюрник
псюрниця
псюрня
псявіра
псяґа
псякування
псякувати
псянка
псяр
псярка
псярник
псярня
псячий
псячити
псячка
псяюха
птаство
птаський
Барка, -ки, ж. Плоскодонное рѣчное судно для грузовъ: барка. За ним Азилас плив на барці. Котл. Ен. VI. 17.
Бузьочок, -чка, м. 1) Ум. отъ бузьок. 2) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10.
Вербняк, -ка, м. = вербник. Желех.
Вилітувати, -тую, -єш, гл. 1) Провести лѣто. 2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности. Черк. у.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45.
Пипоть, -птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. пи́птик.
Розчищати, -шаю, -єш, сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67.
Нас спонсорують: