Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудковід
прудком
прудконогий
пружина
пружинуватий
пружок
пруз
прузик
пруні
прус
пруслук
пруський
прут
прутивус
прутик
прутикувати
прутина
пруті
прутнути
прутнястий
пруток
пруточок
пруття
прутчик
пручатися
пручнутися
пршьо!
пря
прягти
пряда
прядач
прядиво
прядівина
прядіво
прядів'яний
прядінниця
прядіння
прядка
прядло
прядочка
прядун
прядунка
прядуха
пряжа
пряжанка
пряжений
пряженя
пряжка
прямець
прямий
прямісінький
прямісінько
прямо
прямування
прямувати
прямуватися
прямцем
прямцювати
пряний
прянистий
прянути
пряслиця
прясло
прясниця
прясти
прястися
прятаня
прятати
пряха
прячка
прячкати
пряшечка
псалом
псаломник
псалтирка
псалтирний
псалтирник
псалтирочка
псалтирь
псальма
псе
псєнник
псик!
псина
псиний
псинка
псити
псиця
псище
псій
псінки
псіти
псота
пстинькати
пструг
пструглі
пстружок
псування
псувати
псуватися
псьоглавець
псюка
псюрник
псюрниця
псюрня
псявіра
псяґа
псякування
псякувати
псянка
псяр
псярка
псярник
псярня
псячий
псячити
псячка
псяюха
птаство
птаський
Биґасень, -сня, м. Дубина, болванъ, олухъ. Желех.
Вапнистий, -а, -е. Известковый, богатый известью. Желех.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Кізля, -ля́ти, с. Козленокъ. Почали плодити рябих ягнят і кізлят. Опат. 53.  
Кукібничок, -чка, м. Ум. отъ кукібник.  
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Мет. 106. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Чуб. І. 64. Летять сини України вірли і соколи. Млак. 80. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? Мет. 38. 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. КС. 1898. VII. 45. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Постріляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли. Чуб. 2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли. Рудч. Ск. 3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно. Чуб. V. 948.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Тхорина, -ни, ж. 1) Одинъ хорекъ. Шейк. 2) Мясо хорька. Шейк.
Хабарь, -ря, м. Взятка. Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Св. Л. 319. Тілько грошики лупили і одбірали хабарі. Котл. Кн. Ум. хабарик.
Нас спонсорують: