Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудковід
прудком
прудконогий
пружина
пружинуватий
пружок
пруз
прузик
пруні
прус
пруслук
пруський
прут
прутивус
прутик
прутикувати
прутина
пруті
прутнути
прутнястий
пруток
пруточок
пруття
прутчик
пручатися
пручнутися
пршьо!
пря
прягти
пряда
прядач
прядиво
прядівина
прядіво
прядів'яний
прядінниця
прядіння
прядка
прядло
прядочка
прядун
прядунка
прядуха
пряжа
пряжанка
пряжений
пряженя
пряжка
прямець
прямий
прямісінький
прямісінько
прямо
прямування
прямувати
прямуватися
прямцем
прямцювати
пряний
прянистий
прянути
пряслиця
прясло
прясниця
прясти
прястися
прятаня
прятати
пряха
прячка
прячкати
пряшечка
псалом
псаломник
псалтирка
псалтирний
псалтирник
псалтирочка
псалтирь
псальма
псе
псєнник
псик!
псина
псиний
псинка
псити
псиця
псище
псій
псінки
псіти
псота
пстинькати
пструг
пструглі
пстружок
псування
псувати
псуватися
псьоглавець
псюка
псюрник
псюрниця
псюрня
псявіра
псяґа
псякування
псякувати
псянка
псяр
псярка
псярник
псярня
псячий
псячити
псячка
псяюха
птаство
птаський
Бір I, бору, м. Сосновый лѣсъ, боръ. АД. І. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Н. п. Ум. бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув. борище, боряка.
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах. Левиц. І. 26.
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Газета, -ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів. Левиц. І. 180.
Залу́пчистий, -а, -е. О сапогѣ: съ отворачивающимся голенищемъ? Залупчисті чоботи. Гол. Од. 67.
Набе́хтатися, -таюся, -єшся, гл. Нажраться.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Пошибати, -ба́ю, -єш, гл. Ударять, бить; вырываться. Із под тої труби димок пошибає. Грин. III. 684. думка думку пошибає = думка думку побиває. Г. Барв. 411. Cм. побивати 5. сльоза сльозу пошиба = сльоза сльозу побива. Cм. побивати 5. Пошибають сльози, сльози, котяться горохом. К. Дз. 130. дух духа пошибає. Захватываете духъ. Сим. 235. Дух духа пошибав, аж вилазили очі, а він усе біжить.
Чата, -ти, ж. 1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. О. 1862. II. 64. Прокинулась і сонна чати. К. ЦН. 301. 2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. ЗОЮР. II. 104. стояти на чатах. Стоять на часахъ.
Черепашка, -ки, ж. Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками. Левиц. І. 63.
Нас спонсорують: