Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими.
Горіне́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Он в тотій труні горінець лежит.
Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя.
Зла́маний, -а, -е. Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. Cм. кітлярка.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить.
Унятливий, -а, -е. Внимательный. Став він.... ласкавий: мовчущий як перше, а унятливий, став піклуватий такий.
Упад, -ду, м.
1) Паденіе, впаденіе.
2) Несчастье, бѣдствіе. Cм. упадок.
3) брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора.
4) у́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (Cм.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило.
