Витоплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. витопитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Вінок, -нка, м.
1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Голе й босе, а голова в вінку. У його в дворі — як у віночку.
2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила?
3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. На горищі два вінки цибулі. Ум. віночок.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею.
Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця.
Непорядний, -а, -е. Безпорядочный. Всі вони, сі нехворощане, якісь завзяті та непорядні. Скотину б'ють, не доглядають зімою.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть.
2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено.
Похопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспѣшить, успѣть. Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку. Сяде на покуті, неначе вона голова в селі, распустить язика... А я сижу, мов дурна, не можна мені за нею й словом похопитись.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Святий спокою, добре з тобою.