Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безуважний, -а, -е. Невнимательный.
Вирикувати, -кую, -єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. І. 201.
Диха́ння, -ня, с. Дыханіе. К. Псал. 329. І создав Господь Бог чоловіка із пилу і ввітхнув йому в ніздра дихання жизні; і став чоловік душа жива. Св. П. І. кн. М. II. 7.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері. Вх. Уг. 224.
Лимарюва́ти, -рюю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у.
На́ді пред. = надо = над.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170.
Уліжний, -а, -е. Удобный для лежанія.
Уточка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них. Г. Барв. 539.