Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Гетка, -ки, ж. = ґотка. Вх. Пч. II. 15.
Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Доча́пати, -паю, -єш, гл. Добраться, волоча ноги, съ трудомъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52).
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. К. (О. 1861. II. 228). 2) Гуманность, человѣчность. Левиц. І. (Правда).
Речінь, -ня, м. = реченець.
Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. Желех. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). Ном., стр. 294, № 129. З) Сверчокъ. Желех.
Тертиця, -ці, ж. Доска. Уман. у. Вас. 205. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Ухлюпати, -паю, -єш, ухлюстати, -таю, -єш, гл. Обрызгать, забрызгать.