Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Ном. № 5794. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий! Г. Барв. 326.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Патріярх, -ха, патрія́рха, -хи, м. Патріархъ. Я патріярхові за розрішення та за заручини дам сто гривен. К. Бай. 13. Написав до її брата патриярхи. Гн. І. 140.
Підпідьомкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.
Путня, -ні, ж. Бочка. Kolb. I. 70.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.
Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Шершун, -на, м. = шершень. Угор. Вх. Пч. І. 8.