Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37.
Незвичайно нар. 1) Необыкновенно, необычайно, необычно. 2) Невѣжливо, неприлично.
Роділля, -лі, ж. Роженица. Уман. у. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить. Мнж. 155.
Самітний, -а, -е. = самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Левиц. І. 340. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітної-бездітної зозулі. К. Бай. 18.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле. Мир. ХРВ. 42. Грин. Н. 120.
Тхір, тхора, м. Хорекъ, Mustela putorius. Дома лев, а на війні тхір. Ном. № 4352. Ум. тхо́рик.
Хазяїновитий, -а, -е. Хозяйственный, ведущій хорошо хозяйство. Хазяїновитий був покійник. Сим. 217.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.