Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бриднути, -ну, -неш, гл. Становиться безобразнѣе, дурнѣть.
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Гейнувати, -ную, -єш, гл. = гайнувати. Узяв жовнір пити, узяв гейнувати, аж ся взяла жовнірськая фортуна вменшати. Гол. III. 85.
Милода́н, -на, м. Возлюбленный. Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого милодана. Чуб. V. 811.
Нянько, -ка, м. = няньо. Поколь била'м в свого нянька, коровачки'м пасла. Гол. II. 444.
Повідтинати, -ка́ю, -єш, гл. Откупорить (во множествѣ).
Позморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ). Ця зіма багато людей позморожувала.
Сметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. І. 8.
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Спотичка, -ки, ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у.