Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Котл. Ен. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе. Стор. І. 208.
Гаманяка, -ки, м. Ув. отъ гаман. Аф. 354.
Глибоко нар. Глубоко. Глибоко оре. Ном. № 5600. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. Сравн. степ. глибше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. Ум. глибоченько.
Жере́ло́, -ла́, с. и пр. = Джерело и пр. Під горою криниченька, там жерело б'є. Н. п. Ум. Жере́льце.  
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Плюхкати, -каю, -єш, гл. = хлюпати. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі (чортові) товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать. Драг. 42.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. МВ. І. 33. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. Н. п. З панянками пожартуєм. Шевч. 158.
Покривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.