Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безхмарний, -а, -е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХII. 95.
Бринявий, -а, -е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть. Шух. І. 88.
Гепа, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. Ном. № 14074.
Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола. Посл.
Зганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опозорить, обезчестить, осрамить.
Особше нар. Въ особенности. Мнж. 188.
Поважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! (Залюб.). Таке молоде, а він поваживсь її брати. Лохв. у. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба. Чуб. V. 1135.
Поприковувати, -вую, -єш, гл. Приковать (во множествѣ).
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові. ЗОЮР. І. 143.