Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Відмерти Cм. відмірати.
Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.
Ґерґе́чник, -ка, м. Кусть, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. Шевч. 378. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. К. Псал. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. 98. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Левиц. Пов. 373. Це ще з давніх давен у нас повелося. Харьк. г.
Доганя́ти IІ, -ня́ю, -єш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8006.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Cм. лепеха 2.
Лоскота́рка, -ки, ж. Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. лоскота́рочка. Щог. Сл. 105.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Пристрибом нар. Въ припрыжку. Лохв. у.