Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Ном. № 14155. Варево гниє. Чуб. І. 10. Хата пусткою гниє. Шевч. 401. Гниє в неволі, у кайданах. Шевч. 606.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Керва, -ви, кервавий и пр = крів, крівавий и пр.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.  
Схлипувати, -пую, -єш, сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Мир. Пов. І. 171. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту. Г. Барв. 363.
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Тримання, -ня, с. Держаніе.
Халайстра, -ри, ж. = халастра. Желех.
Чердак, -ка, м. 1) = чардак. АД. II. 218. На чердак виступає. АД. І. 182. 2) Носъ большой лодки, дуба. Мнж. 179.