Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Братання, -ня, с. Братанье.
Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Залишто́вник, -ка, м. Въ оковкѣ крышки крестьянскаго сундука: каждая изъ короткихъ желѣзныхъ полосъ, идущихъ отъ шпуг къ угламъ сундука и захватывающихъ собою ли́штву. Вас. 150.
Кошарик, -ка, м. Ум. отъ кошар.
Ма́мсик, -ка, м. = мамій.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Нао́дрізі и нао́дрізні, нар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Екатерин. у. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю. Новомоск. у.
Підзорити, -рю, -риш, гл. 1) Замѣтить. Я її не підзорила, не можу сказати, щоб вона любила хлопців. Верхнеднѣпр. у. 2) Сглазить ? Ой немає, дідусеньку, та вже і не буде: як вигнала за ворота (курчата), підзорили люде. Н. п.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.