Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Витирати, -раю, -єш, сов. в. витерти, -тру, -треш, гл. 1) Вытирать, вытереть. Витри лаву. 2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть. 3) — сірничка. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню. Добыть огня треніемъ. Витер огню деревом об дерево. Рудч. Ск. II. 106.
Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у.
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Зало́га, -ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. К. (Правда, 1868, стр. 53). 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Черном. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. Мил. 95. 5) Землянка? Cм. Мкр. Г. 19 и 23. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співи. Мкр. Г. 23.
Насмикати Cм. насмикувати.
Почумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься чумачествомъ.
Прислухання, -ня, с. Прислушиваніе.
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Роскудкудакатися, -каюся, -єшся, гл. Раскудахтаться. Роскудкудакалась як квочка. Котл. Ен. 1. 7.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать. Лохв. у.