Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Закрути́ти, -ся. Cм. закручувати, -ся.
Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься. Вх. Зн. 36.
Надіва́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = сподіва́тися. Братчика з війська ся надіває. Голов. IV. 548. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Перебздикнути, -ну, -не́ш, гл. Перекувыркнуться. Вх. Лем. 447.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Мкр. Н. 31. Св. Л. 184. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. Ум. родзи́ночки.