Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli. II. 115.

Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.

Допра́вди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась. Чуб.

Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.

Коштовно нар. 1) Цѣнно, дорого. 2) Драгоцѣнно.

Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана. Гол. І. 101.

Притруд, -ду, м. = підбій 3. Вх. Пч. І. 5. Cм. набій.

Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить. Гол. III. 113.

Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум. решіточка. Чуб. VII. 415.

Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.