Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виснажити, -ся. Cм. виснажувати, -ся.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Передніше нар. Прежде. Рк. Левиц.
Погризти, -зу́, -зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили. К. Іов. 39.
Привиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. привидітися, -джуся, -дишся, гл. Грезиться, пригрезиться, показываться, показаться. Чуб. І. 90. Ой то тобі приснилося, ой то тобі привиділося. Чуб. V. 1093. Той шлях мені привижувався: бачив кілька слобід і Лубні. — «Звідці?» — спитав Кобза, дивуючись: «яка ж мара показувала тобі ті слободи і Лубні? Стор. МПр. 24.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Скрипник, -ка, м. 1) = скрипаль. О. 1862. IX. 70. Гн. ІІ. 8. 2) Насѣк. Lamia. Вх. Пч. І. 6.
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Холоднісінько нар. Холоднехонько, совершенно холодно.