Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вешняк, -ка, м. Водяная мельница, дѣйствующая только въ половодье. Левч. 70.
Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Вщ... Cм. ущ...
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Збершніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрешіти. Вх. Уг.240.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий. Кіевск. у.
Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Ном. № 4417. Козаки шабельками лискають. К. Досв. 141. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. МВ. ІІ. 66. 2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи. Маркев. 59.
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Ном. № 1544. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки. Грин. III. 220.
Промалярувати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть живописцемъ или маляромъ извѣстное время.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. І. 109. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. ІІ. 75.