Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Закопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. закопатися, -паюся, -єшся, гл. Закапываться, закопаться, зарываться, зарыться. Дашкович все глибше й глибше закопувався в книжки. Левиц. Пов. 87.
Набро́джувати, -джую, -єш, сов. в. набрести, -ду́, -де́ш, гл. Попадать, попасть, наталкиваться, натолкнуться, набрести. Дайте мені набрести на стежку. Ном. № 4903. Брели вони то... межами, то суголовами, як набрели купу того. Св. Л. 140. Набрела я й хатку таку, що наймалась. МВ. (О. 1862. III. 72). Коли це набрели цигана, — веде пару коней. Мнж. 28.
Повідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повідгортати.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Принос, -су, м. Приношеніе, пожертвованіе, жертва. Ном. № 960. К. Псал. 45. До небес драбину приставляють із молитов та приносів нечистих. К. ХП. 90.
Сливковий, -а, -е. Объ узорѣ въ вышивкѣ: вышитый сливками. Kolb. І. 48, 49.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України. К. Досв. 2
Такенний, -а, -е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу. Драг. 49.
Улягтися Cм. улягатися.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.