Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бібник, -ка, м. Трилистникъ.
Віддарок, -рку, м. Обратный подарокъ. МУЕ. ІІІ. 76. віддарки давати. Отдаривать. Маркев. 126.
Заму́рзати, -ся. Cм. заму́рзувати, -ся.
Зерни́ця, -ці, ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой). Н. Вол. у.
Знайтися Cм. знаходитися.
Зуспіт нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс. 3) Форточка въ окнѣ. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. АД. II. 71. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. Лебед. у. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. Вас. 156. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. Черниг. у. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки. Грин. III. 281.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Надбіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надібра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. Надбирать, надобрать часть чего.
Сірничка, -ки, ж. 1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у.